Контрольная работа: Формування та використання природоресурсного та трудового потенціалу Луганського регіону
Близько 3/4 населення проживає в правобережній, розвиненій в промисловому відношенні частині області. Виділяються декілька локальних систем розселення – це Краснодон, Краснолучськая, Ровеньковськая, Свердловськая, Північнодонецька і Стахановська. Порівняно менша щільність населення характерна для сільськогосподарського лівобережжя.
За чисельністю область займає 5-е місце в Україні, поступаючись Донецькою, Дніпропетровською і Харківською.
Склад населення:
1. Жіночого населення – 53,6%.
2. Чоловічого населення – 46,4%.
3. На кожну 1000 жінок доводиться 860 чоловіків. [4, с. 92]
Віковий склад населення тісно пов'язаний з демографічною ситуацією. Чисельність осіб старшого віку складає 35,1% від чисельності населення (на 1000 жителів доводитися 789 пенсіонерів). У сільській місцевості число осіб пенсійного віку складає 35%.
Сумарний коефіцієнт народжуваності на одну жінку дорівнює 1,0 за необхідного для простого відтворення населення коефіцієнта 2,2. Водночас зростає смертність, яка в 2001 році становила понад 17 чоловік на тисячу жителів. Особливо важливе значення має зростання майже на 60% смертності громадян працездатного віку, найчастішими причинами смерті яких стають травми й отруєння. Додаткове демографічне навантаження дає й міграція населення: у 2000 році 11,5 тис. луганчан виїхали в інші регіони України і майже 5 тис. – за кордон. Протягом двох останніх років в області окреслилася цікава тенденція: сьогодні вектор внутрішньорегіональної міграції направлений із міст у сільську місцевість. За 2000 рік до села переїхали на 1000 осіб більше, ніж у зворотному напрямку.
Через специфічні особливості сфери зайнятості області (вуглевидобувна, хімічна та металургійна галузі, де менший ценз пенсійного віку) Луганщина має більший, ніж у середньому по Україні, відсоток пенсіонерів. Населення працездатного віку становить 1080,5 тис., зокрема 517,2 тис. чоловіків, 563,3 тис. жінок, з яких 956,5 тис. проживають у місті, 124 тис. – у селі. Зайняте населення становить 992,8 тис. чол. [5, с. 82]
Національний склад населення суттєво відрізняється від середньоукраїнських показників: на Луганщині проживають особи 120 національностей, серед них переважають українці (57,8%) та росіяни (39%).
На території області проживають люди близько 104 національностей і народностей. Найбільш численні українці, їх частка складає 54,8% від загальної чисельності, численні в північних сільських районах області.
Друга за чисельністю група – росіяни 41,7%. Максимальна їх частка спостерігається в містах і районах, прилеглих до Луганська. Серед представників інших національностей найбільш численними є білоруси (трохи більше 1%), татари, євреї, Молдавія, вірмени, поляки, болгари і представники інших національностей. [5, с. 81]
Рівень народжуваності в Луганській області поступово збільшується, що сприяє деякому, хоча й тимчасовому, покращенню демографічної ситуації. Зростання чисельності народжених малюків відбувається значною мірою за рахунок позашлюбної народжуваності. Вона є результатом поширення незареєстрованих шлюбів та позашлюбної дітородної активності. Остання сприяє поширенню в регіоні неповних, а відтак – і бідних сімей, очолюваних молодими жінками. Результуючий позитивний ефект від активізації репродуктивної поведінки населення був би значно більшим, якби не міграційний відтік його найбільш продуктивних вікових груп та збільшення середнього віку вступу до шлюбу й народження першої дитини. Якщо «постаріння» народжуваності є здебільшого закономірним процесом, на який важко впливати, то міграційний рух населення підлягає регулюванню.
Основною передумовою зміни від’ємного сальдо міграції на позитивне стане покращення соціально-економічної ситуації в регіоні. Свідома відмова від народження дитини засобом переривання вагітності через аборт значною кількістю жінок на Луганщини є свідченням низького рівня сексуальної культури і, водночас, наслідком соціально-економічних негараздів, з якими стикаються молоді сім’ї. [3, с. 90]
У розрізі адміністративно-територіальних утворень Луганської області народжуваність сильно диференційована, що потребує додаткового вивчення факторів, що впливають на неї на локальному рівні, а також розроблення та обґрунтування відповідно структурованої соціально-демографічної та соціально-економічної політики. У цілому регіон має значні резерви підвищення народжуваності, які мають бути задіяні з метою покращення демографічної ситуації. [11, с. 85]
2.2 Загальна характеристика трудового потенціалу Луганського регіону
В основу кількісної і якісної характеристики трудових ресурсів області покладені визначення категорій, прийняті Міжнародною організацією праці (МОП).
Відповідно до даних державної статистики трудові ресурси Луганської області в 2000 р. складали 58,6% від загальної чисельності населення області. Склад трудових ресурсів проаналізований з 1997 по 2000 рр. у двох розрізах: по джерелах формування і за рівнем зайнятості. Рівень зайнятості населення до загальної їх чисельності за цей період знизився з 41,18% до 38,16%, чи на 3,02%. Така ж тенденція зберігається й у відношенні зайнятого населення до трудових ресурсів.
В області спостерігається стійка тенденція до зниження залучення в господарський обіг частини трудових ресурсів. Як негативну тенденцію у формуванні трудового потенціалу області необхідно відзначити збільшення кількості людей, не зайнятих в економіці, з 301,1 тис. чол. у 1997 р. до 382,3 тис. чол. у 2000 р. чи на 21,2%. [7, с. 93]
За відзначений період відбулися структурні зміни в розподілі зайнятого населення по галузях і секторах економіки області. Відбувається процес зниження ефективності використання трудового потенціалу промисловості, падіння продуктивності праці, штучної підтримки зайнятості, перерозподілу трудових ресурсів, зайнятих у державному і недержавному секторах економіки.
Економічна оцінка трудового потенціалу області включала кілька етапів: на першому – проводилася економічна оцінка трудового потенціалу одиниці трудових ресурсів диференційовано по видах освіти; на другому – економічна оцінка трудового потенціалу усього економічно активного населення області; на третьому – оцінка трудового потенціалу в розрізі адміністративних утворень області. Ситуація на ринку праці області стабілізується. З метою отримання соціальних послуг та матеріального забезпечення до центрів зайнятості звернулось 122 тис. осіб, що на 7 тис. менше у порівнянні з 2003 роком. [7, с. 91]
Потреба у робітниках підприємств і організацій по області становила 9 тис. одиниць. Як і раніше, навантаження відрізняється по містах і районах. Якщо по м. Луганську на 1 вакансію претендує 1 незайнята особа, то у м. Рубіжне – 23, у Слов’яносербському районі –1, Біловодському – 58.
Кількість вільних робочих місць для працівників сільського господарства становила 363 одиниці, або 4,0% від їх загальної кількості.
Соціальні послуги отримали 77 тис. незайнятих громадян, зареєстрованих у міських та районних центрах зайнятості.
На вільні та новостворені робочі місця, за направленням центрів зайнятості, працевлаштовані 43,1 тис. осіб. Проблемою залишається працевлаштування громадян, які проживають у сільській місцевості. З початку року працевлаштовані 5,5 тис. громадян даної категорії, або 20% від чисельності, які знаходились на обліку у службі зайнятості.
Поширенню можливостей забезпечення роботою незайнятих громадян сприяло працевлаштування їх за рахунок надання обласною службою зайнятості дотацій роботодавцям за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Протягом січня – грудня на такі робочі місця працевлаштовані 1,7 тис. безробітних, що на 10% більше відповідного періоду попереднього року. [7, с. 127]
Для розвитку та підтримки підприємницької ініціативи безробітних обласної служби зайнятості реалізовані заходи з навчання основам підприємництва, бізнес – плануванню, консалтинговому впровадженню, а також представленню фінансової підтримки у вигляді одноразової виплати допомоги по безробіттю. У попередньому році одноразову виплату допомоги по безробіттю для реалізації підприємницької діяльності отримали 2,7 тис. безробітних.
Професійне навчання здійснювалось обласною службою зайнятості по 128 професіям та спеціальностям. Обсяг становив 8,9 тис. безробітних, що на 4% більше, ніж торік.
У громадських роботах прийняли участь 24,8 тис. громадян, що на 3% більше, ніж торік.