Контрольная работа: Гігієна спорту
Гігієна – наука про збереження й зміцнення здоров'я людини. Її головне завдання – вивчення впливу умов життя й праці на здоров'я людей, попередження захворювань, забезпечення оптимальних умов існування людини, збереження здоров'я й довголіття.[5]
Молоді фахівці, що закінчили Вузи, повинні добре знати основні положення особистої й суспільної гігієни й уміло застосовувати їх у побуті, навчанні, на виробництві, при організації різних заходів щодо масової фізичної культури й спорту в умовах професійної діяльності.
Однієї із профільних гігієнічних дисциплін є гігієна фізичної культури й спорту. Вона вивчає взаємодію організму займающіхся фізичною культурою й спортом із зовнішнім середовищем. Ціль такого вивчення - розробка гігієнічних нормативів, вимог і заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я, підвищення працездатності й досягнення високих спортивних результатів.
2.1 Особиста гігієна
Особиста гігієна містить у собі: раціональний добовий режим, догляд за тілом і порожниною рота, гігієну одягу й взуття. Особливо воно важливо для студентів, тому що строге їхнє дотримання сприяє зміцненню здоров'я, підвищенню розумової й фізичної працездатності й служить заставою спортивних досягнень.
Раціональний добовий режим створює оптимальні умови для діяльності й відновлення організму. В основі його лежить ритмічне й правильне чергування праці й відпочинку й інших видів діяльності.
Добовий режим повинен ґрунтуватися на законах про біологічні ритми. При правильному й строго дотримуваному добовому режимі дня виробляється певний ритм функціонування організму, у результаті чого студенти можуть у певний час найбільше ефективно виконувати конкретні види робіт.
Основні правила організації добового режиму: підйом у те саме час;[6]
Виконання УГГ і процедур, що гартують;
Прийому їжі до те саме часу, не менш 3 разів у день (краще 4 - 5 разів у день);
Самостійні заняття по навчальних дисциплінах в одне й теж час;
Не рідше 3 - 5 рази в тиждень по 1,5 - 2 ч. заняття фізичними вправами й спортом з оптимальним фізичним навантаженням;
Виконання в паузах навчальної діяльності (3 - 5 хв) і фізичних вправ;
Щоденне перебування на свіжому повітрі (1,5 - 2 ч);
Повноцінний сон (не менш 8 ч) із засипанням і пробудженням в одне й теж час.
Догляд за тілом. Гігієна тіла сприяє правильній життєдіяльності організму, сприяє поліпшенню обміну речовин, кровообігу, травлення, подиху, розвитку фізичних і розумових здатностей людини. Від стану шкірного покриву залежить здоров'я людини, його працездатність, опірність різним захворюванням. Догляд за тілом містить у собі щоденний догляд за шкірою всього тіла, догляд за волоссями, догляд за порожниною рота й зубами.[7]
Гігієна одягу й взуття. Спортивний одяг повинна відповідати вимогам, пропонованим специфікою занять і правилами змагань різних видів спорту. Вона повинна бути по можливості легкої й не стискувати рухів.
Як правило, спортивний одяг виготовляється з еластичних тканин з високою повітропроникністю, добре вбираючий піт і сприятливих його швидкому випару. Спортивне взуття повинна бути легкої, еластичної й добре вентильованої. [8]
Необхідно, щоб і теплозащитные й водотривкі властивості відповідали погодним умовам. Найкраще цим вимогам відповідає взуття з натуральної шкіри, що має малу теплопроводимость, гарну еластичність, а так що само володіє здатністю зберігати форму після намокання
2.2 Раціональне харчування
Раціональне харчування, побудоване на наукових основах, забезпечує правильний ріст і формування організму, сприяє збереженню здоров'я, високої розумової й фізичної працездатності й продовженню творчого довголіття. Для людей, що займаються фізичною культурою й спортом, раціональне харчування сприяє підвищенню працездатності, найшвидшому відновленню після стомлення й досягненню високих спортивних результатів.
Гігієнічні вимоги до їжі. Їжа являє собою певну комбінацію продуктів харчування, що складаються з білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей і води. Основні гігієнічні вимоги, пропоновані до їжі наступні:[9]
1. оптимальна кількість, що відповідає енергетичним витратам людини, у процесі життєдіяльності;
2. повноцінна якість, тобто включення всіх необхідних живильних речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей), збалансованих в оптимальних пропорціях;
3. розмаїтість і наявність різних продуктів тваринного й рослинного походження;
4. гарна засвоюваність, приємний смак, захід і зовнішній вигляд;
5. доброякісність і нешкідливість.
Енерговитрати організму виражаються в кілокалоріях (ккал). У цих же одиницях позначається й енергетична цінність їжі. Підвищення активності відсотків обміну речовин і енергії при виконанні різної, головним чином м'язової, діяльності є вирішальним чинником при визначенні добової витрати енергії. Ніж інтенсивніше виконувана фізична робота, тим вище енерговитрати. Розумовий або повністю автоматизована праця вимагає невеликих витрат енергії.
При розрахунку калорійності їжі і її складу в добу можна користуватися даними таблиці 1.[10]
Таблиця 1. Склад і калорійність харчових раціонів для спортсменів у добу, г на 1 кг маси тіла.
Найбільш масові види спорту | Білки | Жири | Вуглеводи | Калорійність ккал |
Гімнастика | 2.1-2.4 | 1.5-1.6 | 8.3-9.0 | 60-62 |
Легка атлетика: | ||||
Біг на короткі, средн. дист., стрибки, метання | 2.4-2.5 | 1.7-1.8 | 9.5-10.0 | 65-70 |
Біг на довгі дистанц., спортивна ходьба | 2.0-2.3 | 2.0-2.1 | 10.0-11.5 | 70-60 |
Марафон | 2.4-2.5 | 2.1-2.3 | 11.0-13.0 | 75-85 |
Плавання | 2.1-2.3 | 2.0-2.1 | 9.5-10.0 | 65-70 |
Важка атлетика, атлетична г-ка | 2.4-2.5 | 2.0-2.3 | 10.0-11.0 | 70-75 |
Футбол і хокей | 2.3-2.4 | 1.8-1.9 | 9.0-10.0 | 62-65 |
Баскетбол, волейбол | 2.1-2.3 | 1.7-1.8 | 9.0-10.0 | 62-65 |
Лижний спорт, короткі дистанції | 2.0-2.1 | 1.9-2.0 | 9.5-10.0 | 65-70 |
Довгі дистанції | 2.1-2.3 | 2.0-2.1 | 10.5-11.0 | 70-73 |
Вітаміни в необхідній кількості обов'язково повинні бути присутнім у раціоні спортсменів і фізкультурників. Під час виконання інтенсивної м'язової роботи у зв'язку з підвищенням обміну речовин потреба у вітамінах зростає. Задовольняти потреба організму у вітамінах потрібно, насамперед, за рахунок уживання натуральних продуктів. У випадку їхньої недостачі рекомендується приймати вітамінні концентрати із природних продуктів (настій шипшини й ін.) синтетичних препаратів (“Аэровит”, “Ундевит” і ін.).