Контрольная работа: Гігієнічна характеристика трудового процесу

Виконав

студент III-курсу

групи ЗФ -05-3

Філіпенко Євгеній Олександрович

Перевірила:

Горобець Ольга Вікторівна

Варіант:45

Тема: Гігієнічна характеристика трудового процесу

План

Вступ

Основна частина:

1. Гігієнічна характеристика

2. Класифікація професійних захворювань під час трудового процесу

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Наведено комплексну гігієнічну оцінку факторів формування умов праці лікарів-гігієністів. Розроблено рекомендації щодо поліпшення умов праці та підвищення ефективності державного санітарного нагляду за учбово-виховними закладами. Зазначено, що в процесі трудової діяльності лікарі піддаються впливу виробничих чинників - хімічних, фізичних, біологічних, а також значного психоемоційного навантаження. Розроблено критерії оцінки діяльності лікарів з гігієни дітей та підлітків санепідемстанцій (ГДП) та систему електронного документообігу для фахівців санепідстанцій. Визначено, що основними складовими санепіднагляду за навчально-виховними закладами є: контроль за впровадженням нових форм і методів навчання дітей, проведення державного нагляду за об'єктами з урахуванням показників стану здоров'я дітей, забезпечення належної нормативної бази, проведення формалізації документів, удосконалення інформаційного забезпечення та створення банку даних, підвищення ефективності та поліпшення умов праці лікарів-гігієністів.

Також Виробнича санітарія включає оздоровлення повітряного середовища і нормалізація параметрів мікроклімату в робочій зоні, захист робітників від шуму, вібрації, і забезпечення нормативів освітлення, а також підтримка відповідно до санітарних вимог території підприємства, основних і допоміжних приміщень (особливо важливо в харчовому виробництві).

Світло, освітлення відноситься до одного з основних зовнішніх факторів, що постійно впливають на людину в процесі праці. Позитивний вплив освітлення на продуктивність праці і його якість не викликає сумніву. Так, сонячне освітлення збільшує продуктивність праці в середньому на 10%, а штучне на 13%, при цьому можливість браку знижується на 20-25%.

Освітлення – використання світлової енергії сонця і штучних джерел світла для забезпечення зорового сприйняття навколишнього світу. Світло є природною умовою життя людини, необхідним для здоров'я і високої продуктивності праці, заснованої на роботі зорового аналізатора, самого тонкого й універсального органа почуттів. Забезпечуючи безпосередній зв'язок організму з навколишнім світом, світло є сигнальним подразником для органа зору й організму в цілому: достатнє освітлення діє тонізуюче, поліпшує протікання основних процесів вищої нервової діяльності, стимулює обмінні й імунобіологічні процеси, впливає на формування добового ритму фізіологічних функцій людини . Основна інформація про навколишній світ – близько 90% - надходить через зорове сприйняття. Саме тому гігієнічно раціональне виробниче освітлення має величезне позитивне значення.

З погляду гігієни праці освітленість має істотне значення, тому що по ній нормуються умови освітлення у виробничих приміщеннях і розраховуються освітлювальні установки. У фізіології зорового сприйняття важливий також рівень яскравості освітлюваних виробничих і інших об'єктів, що відбивається від освітлюваної поверхні в напрямку ока. Яскравість залежить від їхніх світлових властивостей, ступеня освітленості і кута, під яким поверхня розглядається, виміряється в нитах [нт]. Часті зміни рівнів яскравості приводять до зниження зорових функцій, розвитку перевтоми внаслідок преадаптації ока, а зорове стомлення приводить до зниження зорової і загальної працездатності (Адаптації: світлові - при підвищенні яркостей у полі зору відбувається швидко, протягом 5-10 хв..

1. Гігієнічна характеристика

Серед першої групи шкідливих виробничих факторів маємо ті, які діють на опорно-руховий апарат, за рахунок статичної або динамічної перенапруги, або гіподинамії. Ці фактори реалізуються на підприємствах з високим відсотком ручної праці, при роботі на напівмеханізованих та напівавтоматизованих станках, штампах, конвеєрах та інше, де потрібне значне фізичне напруження. Особливо шкідливу роль при цьому можуть відігравати вимушені положення тіла під час роботи (наприклад, робота в забої, всередині будь-яких конструкцій і порожнин, робота у висячому положенні, навприсядки), нерівномірний ії ритм, перенапруга окремих м’язових груп (наприклад м’язів плечового поясу у каменярів, малярів, ткачів), монотонність рухів (наприклад, доярки ручного доіння,столяри, тесляри, ткалі, шліфувальники), тиск і тертя інструментів або виробів, що супроводжуються фізичним перевантаженням і мікротравматизаціею тканин, частіше китиці (наприклад, гравери, чеканшики, паркетчики, машиністки). Фактор гіподинамії реалізується найбільше у осіб “сидячих професій”, які більшу частину робочого часу проводять за робочим столом, в кріслі коло пульта управління та інше. При цьому відбувається не тільки зменшення маси малонагружених м’язiв, але й перенапруга м’зів спини, в зв’язку з тривалим сидячим положенням. Важливою проблемою також е порушення адаптаційних можливостей серцево-судинноі системи в умовах гіподинамії. В протилежність цьому, при ряді професій має місце перенапруга органів кровобігу (наприклад, металурги), дихання (напр. склодуви, музиканти на духових інструментах), голосових зв’язок (напр. співаки, педагоги). Велику нервово-психичну напругу мають професії, при яких велика вага відповідальності щодо приняття рішень (напр. авіадиспетчери, лікарі хірургічних спеціальностей). Відомо, що їх середня тривалість життя значно ниша ніж решти населення).

Серед шкідливих виробничих факторів другої групи (фізичної природи), найбільше значення для клініцистов мас підвишення запорошення повітря і характеристика частин пороху. Багато виробництв зв’язані із зміною параметрів зовнішнього серед’вища, наприклад, підвишення або пониження температури і вологості зони праці (відповідно “горячі” цехи і холодильники), різкі зміни атмосферного тиску (підводні глубинні роботи). Деякі технологічні процеси супроводжуються надмірним випромінюванням різного спектру (від інфрачервоного до радіохвиль), наприклад, робота радіолокаційних станцій, рентгенівських апаратів, що може викликати шкідливу дію на організм працюючого.

На сучасному виробництві широко використовуються різноманітні механізми, які мають рухомі деталі, що викликає появу таких шкідливих виробничих факторів ях шум, вібрація. Найчастіше це мас місце при обрубці металевого литва, клепанні і рубці металу, бурильних роботах, використанні моторних та електропил на лісозаготовлі. при віброущільненні бетону та інше.

Шкідливі дії факторів третьої групи (хімічної) спостерігаються при роботі з агресивними хімічними речовинами і реагентами - випаровуванням кислот і лугів (наприклад, акумуляторне виробництво), контакти з органічними розчинниками (наприклад, лако-фарбне виробництво), або високотоксичними сполуками важких металів, фтору, фосфору або ртутьорганічних сполук, які використовуються в вигляді пестицидів у сільському господарстві.

Четверта група шкідливих факторів (біологічні) стала особливо актуальною за останні 40-50 років у зв’язку з розвитком мікробіологічної і фармацевтичної промисловості, виробництва бакпрепаратів і біологічно активних речовин. Із старих виробництв можна згадати виправлення шкір, коли можливі зараження від хворих тварин. Вияви дії шкідливих факторів цієї групи можливі при недотриманні правил техніки безпеки, порушеннях технологічних норм або внаслідок аварійних ситуацій.

Ці ж причини приводять до виробничих травм. До останніх відносять захворювання, які виникають внаслідок механічного, термічного, хімічного або електричного ураження тканин і органів безпосередньо на робочому місці або на теріторії підприємства.

Всі перераховані професійні фактори мають умовний характер. В залежності від індівідуальної реактивності організму, ступеню травмованості, наявності або відсутності супутніх захворювань, одне і теж навантаження для одного працівника буде нормальним, для другого-надмірним, вище його можливості. Постійні дії шкідливих виробничих факторів протистоять саногенні і адаптаційні можливості організму. Напруження цих пристосовуючих механізмів на певному етапі дозволяє нейтралізувати негативний вплив шкідливих виробничих факторів. Однак при тривалій їх дії наступає поступове виснаження адаптаційних можливостей. На цьому етапі наростають патологічні зміни, які притаманні даному виду професійної шкідливості. Вказані зрушення в більшості випадків розвиваються досить повільно. В розвитку професійного захзорюзання до моменту появи перших клінічних симптомів можуть пройти місяці або роки. Темпи розвитку профзахворювання залежать від багатьох причин. Важливу роль відіграє преморбідний стан працюючого. Зрозуміло, що у людини, яка страдає хронічним бронхітом порохові захворювання легень розвинуться значно скоріше, ніж у практично здорових. Певну роль може відігравати стать і вік, наявність шкідливих звичок,такої як куріння. Велике значення має поєднання шкідливих професійних факторів. Порохові захворювання легень скоріше розвинуться і будуть протікати важче, якщо запорошена робоча зона поєднана з високою температурою і значною фізичною напругою. Таке поєднання шкідливих факторів приводить до поглиблення та збільшення частоти дихання, гіршому очищенню повітря, що вдихається, підсиханню слизової оболонки дихальних шляхів та ряду інших змін, що обов’язково приведе до негативного стану і прискорить розвиток пневмоконіозу.

Окремо потрібно зупинитись на особливостях професійної патологіі у жінок. Спеціфічною особливостю жіночого організму е підвищена чутливість до дії багатьох шкідливих факторів виробництва, швидкий розвиток і тяжкий перебіг професійних хвороб, вплив шкідливих факторів на дітородну функцію, організм плода під час вагітності, віддалені генетичні наслідки у нащадків, тобто в кінцевому разі -на становищі генофонду народу. В зв’язку з цим велику небезпеку становлять такі галузі підприємств як лакофарбова, нафтохімічна, прядільно-ткацька, виробництво синтетичних волокон, смол, каучуку, пластичних мас та інші. Жінки чутливіші до дії деяких хімічних речовин (сполук важких металів, хлор - та фторзаміщеніх вуглеводів, бензолу та його гомологів, пестицидів тощо). Найбільш шкідливі речовини впливають на яєчники внаслідок особливої ранливості зародкового епітелію, особливо під час менструацій. У жінок, зайнятих на шкідливих виробництвах спостерігаються порушення менструальної функції, розвиток ранього климаксу, несприятливий перебіг і кінець вагітності, зміни в організмі плода, висока смертність новонароджених, погіршання показників фізичного розвитку і імунологічної реактивності дітей. Вплив на плод і дитину посилюється тому, що більшість хімічних речовин легко долають плацентарний бар’єр, виділяються з молоком матері.

Не тільки хімічні фактори, а й фізичні (вібрація, шум, різні види випромінювання та ін.) несприятливо впливають на організм жінок, дітородну функцію. Слід також відзначити особливу чутливість жінок до психоемоційних перенапруг, стресів, а також великі затрати часу на домашню працю.

У нашій країні ведеться робота, спрямована на охорону здоров’я працюючих жінок. Установлено граничну допустиму масу вантажу, який може піднімати і переміщувати жінка - це 15 кг. Норма діючого законодавства про працю забороняють залучати жінок до роботи в нічний час, за рядом винятків і як тимчасовий захід. У законодавстві про працю особливо виділяються правові норми, пов’язані з регулюванням праці жінок у період активного материнства (вагітність, роди, вигодування дитини). В цей час жінки мають права на ряд пільг, які сприяють збереженню їх здоров’я, виключаючих дію несприятливих факторів (заборона на працю в нічний час, понадурочне і у вихідні дні, перевод на іншу, легшу роботу із збереженням попереднього заробітку та ін).

Завдання лікаря-профпатолога полягає не тільки в пильному нагляді за станом здоров’я працюючих жінок, але й в проведенні широких профілактичних заходів на підприємстві, в повній мірі використовучи для цього можливості, які надає законодавство.

2. К ласифікація професійних захворювань під час трудового процесу

Питання класифікації професійних захворювань недостатньо відпрацьовані, тому що їх клінічна картина буває поліморфною і характеризується змінами в багатьох органах і системах. Наприклад, при вібраційній хворобі спостерігаються зміни зі сторони серцево-судинної і нервової систем, опорно-рухового апарату та обмінних процесів. Поліорганна симптоматика має місце і при інших захворюваннях. Це в багатьох випадках затруднюе їх класифікацію на основі патофізіологічного або клінічного підходів. Однак, для деяких форм професійних хвороб е відносно постійним вибіркове ушкодження однієї-двох систем або органів, що дозволяє пов’язати профзахворювання з певним шкідливим виробничим фактором. Тому, в данний час існує загальноприняте групування їх по етіологічному принципу, тобто характеру виробничого фактора, до визиває дане захворювання.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--