Контрольная работа: Гуманістична теорія особистості А. Маслоу

Гуманістична психологія поклала початок зображенню людства, радикально відмінному від зображення його в психоаналізі чи біхевіоризмі. Одним з найвідоміших представників гуманістичної психології є А.Маслоу. Розглянемо ключові елементи його теорії особистості.

Одним з найбільш фундаментальних тез, що лежать в основі гуманістичної позиції Маслоу, є те, що кожну людину потрібно вивчати як єдине, унікальне, організоване ціле.

Маслоу відчував, що занадто довго психологи зосереджувалися на детальному аналізі окремих подій, зневажаючи тим, що намагалися зрозуміти, а саме людиною в цілому. Користаючись метафорою, психологи вивчали дерева, а не ліс.

Другий момент полягає в тому, що прихильники гуманістичної психології визнають глибокі розходження між поведінкою людини і тварин. Для них людина - щось більше, ніж проста тварина; це зовсім особливий вид живих істот.

Таке судження різко відрізняється від радикального біхевіоризму, що покладається на дослідження поведінки тварин (наприклад, пацюків і голубів) у розробці пояснення поведінки людини.

На відміну від біхевіористів, що підкреслюють приналежність людей до тваринного світу, Маслоу розглядав людину як щось відмінне від інших тварин.

Він думав, що біхевіоризм і відповідна йому філософія "дегуманізували" людину, трактуючи її без малого як машину, складену з ланцюжків умовних і безумовних рефлексів. Тому вивчення тварин не можна застосовувати для розуміння людини.

По-третє, ті, хто дотримують гуманістичних поглядів, стверджують, що природа людини в сутності гарна чи, принаймні, нейтральна.

Можливо, ви захочете заперечити цю точку зору, якщо на вас нападуть з метою пограбування під час вечірньої прогулянки в парку. Однак, по Маслоу, руйнівні сили в людях є результатом фрустрації, чи незадоволених основних потреб, а не якихось спадкоємних пороків. Він думав, що по самій природі в кожній людині закладені потенційні можливості для позитивного росту й удосконалювання.

Саме цього оптимістичного і піднесеного погляду на людство Маслоу дотримував усе життя.

Але, напевно, самою значною концепцією гуманістичної психології є визнання пріоритету творчої сторони в людині.

Маслоу першим указав, що творчість є найбільш універсальною характеристикою людей, яких він вивчав чи спостерігав. Описуючи її як невід'ємну властивість природи людини, Маслоу розглядав творчість як рису, що потенційно є присутньою у всіх людях від народження.

Однак він також визнавав, що більшість людей втрачають цю властивість у результаті "окультурення". На щастя, деякі люди зберігають свою свіжу, наївну і безпосередню манеру дивитися на речі.

На думку Маслоу, оскільки здатність до творчості закладена в кожному з нас, вона не вимагає спеціальних талантів чи здібностей. Щоб бути творчими, нам не потрібно писати книги чи складати музику. Творчість - універсальна функція людини, що веде до усіх форм самовираження.

Отже, наприклад, можуть бути творчі диск-жокеї, програмісти, бізнесмени, продавці, кухарі і т.ін.

Нарешті, Маслоу стверджував, що жоден із психологічних підходів, що застосовувалися для вивчення поведінки, не приділяв належного значення функціонуванню здорової людини, її способу життя чи життєвим цілям.

Зокрема, він рішуче критикував захопленість Фрейда вивченням хвороби, патології і поганої адаптації. Маслоу вважав, що психоаналітична теорія є однобокою, їй не вистачає різнобічності, тому що вона заснована на "хворих" аспектах природи людини, і ігнорує силу і чесноти людства.

Щоб виправити цей недолік, Маслоу сконцентрував увагу на психічно здоровій людині і розумінні такої людини з інших позицій, чим порівняння її з психічно хворою.

Він був переконаний, що ми не можемо зрозуміти психічне захворювання, поки не зрозуміємо психічне здоров'я.

Маслоу рішуче наполягав на вивченні психічно здорових людей, що самоактуалізуються, як основі для більш універсальної науки психології.

Отже, гуманістична психологія вважає, що самовдосконалення є основною темою життя людини - темою, яку не можна виявити, вивчаючи тільки людей із психічними порушеннями.

Одним з найбільш важливих питань теорії особистості Маслоу є питання про мотивацію.

Маслоу припустив, що всі потреби людини уроджені, і що вони організовані в ієрархічну систему пріоритету чи домінування. От ця ієрархія потреб:

потреби самоактуалізації;

потреби самоповаги;

потреби приналежності і любові;

потреби безпеки і захисту;

фізіологічні потреби.

В основі цієї ієрархії лежить допущення, що домінуючі потреби, розташовані внизу, повинні бути більш-менш задоволені до того, як людина може усвідомити наявність і бути мотивована потребами, розташованими вгорі.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--