Контрольная работа: Історіософські новації ХІХ ст.

На основі теорії В.Вундта побудував свою «Методологію історії» професор Новоросійського університету Є.Щепкін. На його думку, відповідний розділ «Логіки» Вундта є неперевершеним у спробах розробки логіки історії. Завданням історії для Щепкіна було «виявлення в подіях дій психологічних законів». Можливість таких законів для вченого базується, по-перше, на існуванні загальнообов’язкових психологічних законів, по-друге, на особливостях генетичного пояснення в історії, яке полягає не в тому, щоб передбачити наступні події на основі сучасних подій, а в тому, щоб відшукати психологічні причини цих подій у минулому.

«Психологізм» у тлумаченні історичних подій і явищ дав новий поштовх для розвитку теоретичного осмислення історії як вияву людського духу. Обумовленість історичного розвитку особливостями індивідуальної і колективної психіки, цілеспрямованістю, яка дає напрямок і поштовх для людської діяльності, створювали досить міцне підґрунтя для розуміння і пізнання історичного процесу. Водночас це неминуче призводило до реанімації ідеалізму. В епістемології центральними стали проблеми причинності.

Література

1. Бернгейм Э. Введение в историческую науку. М., 1956;

2. Философия истории, её история и задачи. М., 1979.

3. Бокль Г. История цивилизации в Англии. Т. 1-2. Спб., 1963-64.

4. Вундт В. Система философии. Спб., 1986.

5. КонтО. Курс положительной философии. Т. 1-2. Спб., 1899-1900.

6. Маркс К. До критики політичної економії // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. 2-е вид. Т. 13.

7. Спенсер Г. Основные начала. Спб., 1997.