Контрольная работа: Короткострокове фінансування комерційними банками міжнародної торгівлі

Спочатку використовувані тільки в торгівлі між Сходом і Заходом, відомі тепер під назвою зустрічних угод, зустрічної торгівлі (Counter trade), бартерних операцій, компенсаційних угод, торговельні операції розповсюдилися також на торгівлю "порогових" і промислове розвинутих країн з країнами, що розвиваються. При цьому мова йде про зв'язок закупівель із зобов'язаннями щодо зустрічних закупкок або поставок. При цьому часто оплата замінюється повністю або частково переказом товарів і послуг.

Однак такі угоди лише в крайніх випадках можуть проводитися без балансування шляхом грошових платежів. При зустрічних угодах, які укладаються на практиці, існують два окремих договори, хоча вони і взаємно обумовлюються, тому що імпортер купить, тільки якщо експортер купить у нього. Але виконуються вони незалежно один від одного, тобто часто кожен із партнерів платить своєму контрагенту за зустрічну угоду.

Короткострокове фінансування корпоративних клієнтів не обмежується овердрафтами й кредитними лініями, – більш зрілий ринок забезпечує українським компаніям необхідні інструменти для вирішення індивідуальних завдань.

Структура короткострокових інструментів фінансування ускладнюється – компанії прагнуть знаходити оптимальні рішення для своїх потреб. Ці вимоги не залишаються без уваги банків, що призвело до більш активного просування і, в ряді випадків, відродження альтернативних традиційному кредитуванню інструментів. Так, Українські банки пропонують підприємствам скористатися комплексною програмою короткострокового фінансування, яка крім звичного кредитування включає факторинг, використання при розрахунках векселів і несплачених акредитивів.

Банкір зазначає, що факторинг у відсотковому обчисленні коштує трохи дорожче від традиційного кредитування, водночас він включає не тільки фінансування, але й увесь комплекс супутніх послуг. Йдеться не лише про викуп дебіторської заборгованості, але й про інкасування дебіторської заборгованості постачальника, страхування постачальника від кредитного ризику, ведення бухгалтерського обліку постачальника, насамперед обліку реалізації.

Лише деякі українські банки, називаючи послугу «факторингом», справді надають її на фаховому рівні, а не обмежуються тільки кредитуванням у формі попередньої оплати боргових вимог. Часто показником якості роботи українського банку в цьому секторі є визнання з боку професійних міжнародних факторингових організацій. Наприклад, Укрсоцбанк, будучи членом міжнародної факторингової асоціації FCI, охопив партнерськими відносинами країни, які мають найбільш активні економічні відносини з Україною, серед них – Росія, Китай, Туреччина й ряд інших.

Банкір наголошує, що свої переваги мають і векселі, які щораз частіше застосовуються як інструмент розрахунків за товарними операціями. По-перше, використання векселя не пов’язано з такою бюрократією, як одержання кредиту. По-друге, часто він є дешевшим, ніж кредит або овердрафт (строк дії векселів зазвичай не перевищує 90 днів; верхня межа вартості векселя перебуває нижче від нижньої межі вартості кредиту). По-третє, векселі не мають секторальної спеціалізації й зручні для компаній будь-якого типу й розміру. «Всі ці переваги векселя сприяють зростанню попиту на цей продукт.

Фахівці банків також констатують чудові перспективи акредитивів для зовнішніх розрахунків. При цьому акредитив виступає заміною короткостроковим формам кредитування, оскільки знімає необхідність попереднього фінансування угоди. Однак він має переваги порівняно із кредитом, оскільки спрямований на гарантування якості угоди для обох контрагентів: постачальник гарантовано одержує оплату, покупець – товар або послугу необхідної якості.

2. Техніка відкриття і ведення валютних рахунків юридичних осіб нерезедентів

Відповідь на це питання нами було зроблено на основі нормативно-правових актів, а саме Постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003 N 492, яка була затверджена відповідно до статті 7 Закону України “Про Національний банк України” і з метою приведення порядку ведення рахунків клієнтів банків у відповідність до вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Характеристика банківських рахунків в іноземній валюті

Уповноважені банки для формування кредитного потенціалу в іноземній валюті відкривають юридичним і фізичним особам (резидентам і нерезидентам) такі банківські рахунки:

■ поточні;

■ розподільчі;

■ кредитні;

■ депозитні (вкладні).

Поточний валютний рахунок призначений для розрахунків клієнтів банку в межах чинного законодавства в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

Розподільчий рахунок призначений для попереднього зарахування коштів у іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи-резидента, та обов'язкового продажу частини цієї інвалюти на міжбанківському валютному ринку України. Кошти, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України, розподіляються за призначенням згідно з дорученням юридичної особи-резидента.

Кредитні рахунки в інвалюті відкривають особам, що одержують кредит в іноземній валюті.

Депозитні валютні рахунки призначені для збереження коштів і одержання доходу.

Для обліку операцій на поточних, кредитних і депозитних рахунках використовуються ті ж самі рахунки другого класу Плану бухгалтерського обліку, що й для обліку операцій у національній валюті.

Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності обліковуються на рахунку 260-ї групи «Кошти до запитання суб'єктів господарської діяльності»:

2603 П Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності

Призначення рахунку: облік надходжень в іноземній валюті та здійснення продажу на міжбанківському валютному ринку України згідно з чинним законодавством України.

За кредитом рахунку проводяться суми всіх надходжень на рахунок.

За дебетом рахунку проводяться суми коштів, які підлягають:

• продажу в повному обсязі відповідно до нормативних документів НБУ. Гривневий еквівалент проданої валюти повинен бути зарахований на поточний рахунок власника валюти;

• зарахуванню на поточні рахунки власників іноземної валюти.

Особливості відкриття і ведення поточних рахунків в іноземній валюті іноземним представництвам та інвесторам-нерезидентам

Відповідно до чинного законодавства України юридичним особам-нерезидентам поточні рахунки в іноземній валюті в уповноважених банках України не відкривають, однак такі рахунки мають право відкривати їх представництва, які займаються підприємницькою діяльністю на території України.

К-во Просмотров: 191
Бесплатно скачать Контрольная работа: Короткострокове фінансування комерційними банками міжнародної торгівлі