Контрольная работа: Криміналістична експертиза

При виявленні слідів свердління, крім просвердленого предмету, необхідно також брати стружки.

Якщо надати об'єкт неможливо або важко, на експертизу направляється масштабний фотознімок, на якому зафіксовано розташування слідів, зліпки (зліпки можуть бути зроблені з гіпсу, пластиліну, воску або полімерних матеріалів), копія протоколу огляду місця події. Якщо зробити зліпок з яких-небудь причин не вбачається за можливе, обмежуються наданням масштабного фотознімку сліду з чітким зображенням всіх його характерних особливостей.

В якості порівняльного об'єкта надається саме знаряддя злому або інструмент, яким, згідно з припущенням залишені сліди. Рекомендується повідомити експерту час виявлення, а по можливості і час утворення слідів, час вилучення передбачуваного знаряддя, якщо знаряддя злому після скоєння злочину зазнало змін, у зв'язку з чим зникли одні ознаки і з'явилися нові, про це також необхідно вказати в постанові.

Бажано також по можливості вказати умови, в яких інструмент зберігався, звідки він був вилучений.

На експертизу виносяться питання як неідентифікаційного (діагностичні), так і ідентифікаційного характеру.

У ході проведення експертизи можуть бути вирішені наступні питання:

1) Чи залишені сліди, виявлені на місці злому, даним знаряддям або інструментом?

2) До якого виду належить знаряддя, яким утворені сліди злому (сокира, ломик, стамеска, ніж і т. д.)?

3) Чи не залишені сліди, виявлені в кількох місцях злому, одним і тим же знаряддям?

4) Чи відповідають розводка, розміри і кількість зубців, що припадають на одиницю довжини, наданої пилки і пилки, якою зроблено даний розпил?

5) З якого боку зламана перешкода (стіна, підлога, стеля і т. д.) - Зовні або зсередини приміщення?

7) Яким способом проведено злом замку (іншого запору, решітки вікна і т. д.)?

8) Який мінімальний час необхідний для того, щоб здійснити даний злом?

9) Чи справний наданий замок, а якщо ні, то які дефекти він має і чи придатний він для запирання?

10) Чи не відпирався замок за допомогою підробленого або підібраного ключа або відмички?

11) Чи можна відімкнути наданий замок за допомогою певного інструменту або іншого предмета (ключа, відмички, шила, цвяха, відрізка дроту і т. д.)?

12) Чи є наявні на замку пошкодження результатом його відмикання?

13) Чи можна відімкнути наданий замок, не порушуючи контрольного пристосування?

14) Чи порушена надана пломба, якщо так, то яким способом?

15) Одним або різними пломбіраторами залишено відбитки на наданих пломбах?

16) Чи не утворено відбиток на пластичній речовині (наприклад, сургучі) наданою печаткою?

4. Методи дослідницької фотографії, які застосовуються при проведенні криміналістичної експертизи і для яких цілей

Судово-дослідна фотографія – система спеціальних методів, прийомів і засобів, застосовуваних для одержання нових фактів при провадженні судових експертиз. Дослідження з використанням засобів і методів судової фотографії передбачає виявлення слабко або зовсім невидимих за звичайних умов ознак, схожості або різниці між ними. Об’єктами судово-дослідницької фотографії є: речові докази, що піддаються експертному дослідженню, порівняльні зразки і матеріали, що використовуються в ході експертизи. Судово-дослідницька фотографія здійснюється за особливих умов освітлення, зйомка проводиться в невидимому промінні, зйомкою люмінісценції, з посиленням контрастів, із використанням розрізнення кольорів, методом мікрофотографування.

Судово-дослідницька фотографія застосовується під час проведення експертних досліджень. Спеціальні методи фотозйомки в лабораторних умовах (мікрофотографічне дослідження, фотографічна зміна контрастів, кольороподіл і кольорова трансформація, фотозйомка в невидимих променях спектра та ін.) розширюють пізнавальні можливості людини та дозволяють виявляти нові ознаки і властивості об’єктів, які неможливо побачити при звичайному візуальному сприйнятті.

Фотографічна зміна контрастів широко застосовується при техніко-криміналістичному дослідженні документів. При цьому використовуються: ефект контрасту за яскравістю (у одноколірних об’єктів за світлістю, що виникає в результаті неоднакового відбиття світла або нерівномірності освітлення), ефект контрасту за кольором (відмінності об’єктів чи їх частин за кольором), тіньовий контраст (виникає за рахунок тіней, які утворюються від нерівностей поверхні об’єкта).

Кольороподіл — це процес збільшення кольорового контрасту шляхом дослідження або фотографування об’єкта крізь спеціальний світлофільтр.

Кольорова трансформація — це посилення кольорового контрасту шляхом передачі на фотознімку одних кольорів іншими, більш насиченими.