Контрольная работа: Криміналістична характеристика крадіжок вантажів на залізничному транспорті та шляхи їх попередження

– визначає тип, вантажопідйомність та матеріал обшивки вагона;

– аналізує трафаретні знаки, написи, розмітки, та наклейки на вагоні;

– встановлює наявність пошкоджень у стінах, дверях, на даху, підлозі, люках вагона, а також наявність латок із зовнішнього боку;

– встановлює, яким чином закрито двері, кришки бокових та верхніх люків, заслонку відсипного люка;

– визначає правильність накладення пломб, стан зовнішніх замикаючих пристроїв;

– встановлює, чи не пошкоджено видиму частину пломбувального дроту, чи не підв’язано пломбу відірваними кінцями дроту, чи зв’язані вони між собою;

– визначає форму та матеріал пломб, напис, який є на відтиску;

– порівнює відтиски пломбувальних лещат на пломбах з відповідними даними в супровідних та комерційних документах;

– виявляє різні пошкодження: пломб, вхідних отворів тощо;

– встановлює наявність і стан закруток на дверях, плашок, діаметр дроту, кількість витків, сліди іржі, забруднення та пошкодження від ударів, розрізу, розрубу, перепилення або розкручення закруток, впливу інших факторів.

Під час проведення внутрішнього огляду вагону він виконує такі дії:

– за наявними слідами встановлює, який вантаж знаходиться у вагоні;

– доручає сфотографувати розташування цих слідів або залишків вантажу усередині;

– визначає стан та вид (тари, упаковки) вантажу, спосіб закріплення вантажу, перев’язки (шнуром, дротом тощо), цілісність пломбування, наявність і стан контрольних (пакувальних) стрічок;

– описує виявлені пошкодження вантажу чи його упаковки у протоколі та доручає зафіксувати сліди цього методом детальної фотозйомки;

– визначає, чи відповідає тара (упаковка) встановленому стандарту, специфіці, вазі вантажу, який в ній перевозять, чи нанесено на ній певне маркування;

– аналізує трафаретні знаки та написи, які є на тарі, порівнюють їх з даними накладної (повинно бути два види маркування – відправника та залізниці);

– виявляє, описує і фіксує пошкодження в дверях, на стінах, даху та підлозі;

– перевіряє справність замикаючих пристроїв та іншого устаткування вагону;

– аналізує наявність сторонніх предметів, знарядь або засобів вчинення злочину;

– встановлює наявність слідів, залишених злочинцями на місці події, описують, фіксують та аналізують їх через призму певної моделі механізму вчинення крадіжки;

– запаковує виявлені сліди належним чином, а також робить необхідні схеми, плани місця події, замальовки та фототаблиці, які додаються до протоколу слідчої дії.

По-четверте, велике значення у досягненні цілей та виконанні завдань огляду місця події належить оптимально організованій взаємодії між слідчим та іншими учасниками слідчої дії. Так, наприклад, ще до прибуття слідчо-оперативної групи для проведення огляду місця події силами співробітників воєнізованої охорони варто забезпечити охорону місця події. Опитування виявлених свідків також варто проводити в присутності всіх членів групи, які беруть участь в огляді. Це дозволить кожному з них усвідомити вихідні дані вчиненого злочину. При цьому особливо ретельно слід: 1) встановлювати прикмети злочинців (зріст, колір волосся, особливості зовнішнього вигляду, одягу тощо); 2) виявляти об’єкти, з якими взаємодіяли або контактували підозрювані. Що стосується понятих, то слід пам’ятати, що не рекомендується залучати до огляду потенційно зацікавлених суб’єктів, наприклад, посадових осіб станції або працівників, які пов’язані з обробкою даного вантажу.

По-п’яте, роботу зі збирання речових доказів під час огляду місця події необхідно організувати таким чином, щоб пошук і вилучення одних слідів не призвели до знищення чи псування інших. На практиці слідчі і експерти-криміналісти нерідко в пошуках традиційних речових доказів (наприклад, слідів рук) поспіхом, часом невиправдано, обробляють різні поверхні спеціальними порошками, знищуючи при цьому масу всіляких мікрочастинок, мікрозалишків речовин та інших матеріалів, які також є важливими речовими доказами, адже будучи невидимими (маловидимими), ці сліди не можуть бути цілком знищені злочинцями. Їхнє виявлення і своєчасне дослідження нерідко дає ключ до розкриття злочину. На це слідчий повинен звернути увагу експерта під час інструктажу, запропонувавши йому застосовувати інші, менш руйнівні способи виявлення слідів (візуальний за допомогою розпорошеного освітлення або спрямованого під різними кутами до поверхні слідосприймаючого об’єкта).

Література

1. Кримінальний кодекс України

2. Господарський кодекс України

3. Етика поведінки – за ред.. Півоваров – 2005 р.