Контрольная работа: Магазинні форми продажу товарів

У магазинах самообслуговування більшість товарів добирає і доставляє до вузла розрахунку сам покупець. Допомога продавця необхідна лише за бажанням покупця (як консультація під час продажу товарів складного асортименту, технічно складних та великої вартості). Тому із класичної схеми торговельно-технологічних операцій магазину працівники торгового залу (продавці-консультанти, контролери-касири) не виконують (або виконують за бажанням покупців) такі з них, як зустріч покупців, з'ясування попиту, пропозиція і показ товарів. Функції продавця з цих операцій перебирають на себе рекламні засоби, внутрішньомагазинне викладення товарів та інформація; пошук та вибір товарів здійснюють самі покупці.

Таким чином, процес продажу товарів у торговому залі магазину самообслуговування можна зобразити схематично (рис. 8).

Рис. 8. Процес продажу товарів у торговому залі магазину самообслуговування

Вітчизняний та закордонний досвід торгівлі свідчить, що самообслуговування як метод продажу є прийнятним для реалізації більшості продовольчих і непродовольчих товарів, але для його широкого впровадження необхідні об'єктивні передумови, основними з яких є:

— високий матеріальний і культурний рівень життя населення країни;

— значне збільшення виробництва товарів народного споживання, розширення їх асортименту та насичення ринку продовольчими і непродовольчими товарами;

— максимальна передпродажна підготовка товарів (упакування, фасування на виробничих підприємствах);

— відповідність матеріально-технічної бази торгівлі та рівня її технічного оснащення новим технологіям продажу;

— відповідний культурний, технічний і загальноосвітній рівень працівників торгівлі.

Ефективність роботи магазинів самообслуговування потребує визначення соціального і економічного ефекту. Соціальний ефект самообслуговування — це економія часу покупців на придбання товарів, затрати якого в магазинах самообслуговування в 2—4 рази менші, ніж у магазинах з традиційним методом продажу. Цього можна досягти шляхом значного збільшення установчої площі та площі викладення товарів, відповідним розширенням асортименту і збільшенням товарних запасів у торговому залі, зростанням комплексності купівель, зменшенням частоти відвідування магазинів і витрат споживання, пов'язаних з придбанням товарів.

Економічний ефект самообслуговування полягає у збільшенні пропускної спроможності магазинів, зростанні їхнього товарообороту, поліпшенні використання торгових площ, скороченні чисельності торгових працівників і підвищенні продуктивності їхньої праці, що при відповідному зниженні витрат обігу підвищує рентабельність роботи магазинів.

Ефективність роботи магазинів самообслуговування визначається низкою економічних, техніко-технологічних і соціальних показників (рис. 9).

Рис. 9. Групи показників, що характеризують ефективність роботи магазинів самообслуговування

До економічних показників належать: обсяг товарообороту, витрати обігу, прибуток, рентабельність, товарооборот на 1 кв. м загальної й торгової площ магазину, на одного працівника, рівень заробітної плати, товаро-оборотність у днях, сума прибутку в розрахунку на одну гривню витрат обігу та ін.

Основні техніко-технологічні показники — питома вага площі торгового залу в загальній площі магазину, коефіцієнти установчої та демонстраційної площ, коефіцієнт стабільності асортименту, кількість різновидів товарів, виставлених у торговому залі магазину.

Соціальними показниками є витрати часу на придбання товарів у магазині (пошук, ознайомлення з товаром, консультація, добір, розрахунки за відібрані товари), коефіцієнт завершеності купівель, кількість послуг, які надаються покупцям.

Для визначення ефективності роботи магазинів самообслуговування застосовуються три основних методи: порівнюються основні показники роботи до і після переходу магазинів на самообслуговування; магазинів самообслуговування з аналогічними магазинами (з приблизно однаковими умовами роботи), які працюють за допомогою прилавка обслуговування; показники роботи магазинів самообслуговування між собою. Метод розрахунку обирають залежно від конкретних умов функціонування магазину.

Підвищенню економічної ефективності роботи магазинів самообслуговування сприятимуть: раціональна організація товаропостачання; використання в процесі товароруху тари-обладнання, комп'ютерної техніки і технології; централізація фасування і упакування товарів; удосконалення та механізація технологічних процесів у магазині; збільшення кількості товарів, викладених на торговельно-технологічному обладнанні; чіткий розподіл обов'язків, оптимізація режиму роботи магазину, поліпшення реклами та інформації.

Продаж товарів за зразками — це метод, згідно з яким покупець самостійно або за допомогою продавца-консультанта добирає необхідний йому товар з виставлених у торговому залі зразків усього наявного в магазині асортименту. Кожен зразок має ярлик з короткою характеристикою виробу. Після оформлення і сплати купівлі товари, що відповідають зразкам, вручаються покупцеві на робочому місці продавця-консультанта або в місці видачі (контролю). Великогабаритні товари за додаткову плату доставляють покупцям додому безпосередньо з магазину чи зі складів (підсобних приміщень) роздрібних і оптових торговельних організацій. Цей метод використовується під час продажу меблів, побутової техніки, електроосвітлювальної арматури, велосипедів, мотоциклів, килимів, будівельних матеріалів тощо.

Надання можливості самостійно ознайомитися з наявним асортиментом товарів, крім зручностей для покупців, дозволяє продавцям обслуговувати протягом робочого дня більшу кількість населення. Відпущені покупцеві товари за його бажанням можуть бути підготовлені для експлуатації безпосередньо в магазині або вдома в покупця після їх доставки.

Ефективність продажу товарів за зразками полягає в більш ефективному використанні торгових площ, скороченні шляхів переміщення товарів та транспортних витрат, зменшенні перевантажень та збереженні якості товарів.

У випадку продажу товарів з відкритим викладенням робочі запаси всіх товарів (переважно малогабаритних) відкрито розміщують на робочому місці продавця. Покупець має вільний доступ до товарів, самостійно чи за допомогою продавця добирає потрібні йому вироби, передає їх для розрахунку і упакування продавцеві та після оплати отримує купівлю. Обов'язки продавця полягають у консультуванні, зважуванні, упакуванні й відпусканні товарів. Розрахунки можуть здійснюватися через каси, які розміщені в торговому залі, або на робочому місці продавця. Використання відкритого викладення дозволяє прискорити операції з продажу товарів, збільшити пропускну спроможність магазину і продуктивність праці його працівників.

Реалізація товарів на замовлення — це метод продажу товарів у роздрібній торговельній мережі, за яким покупець здійснює попереднє їх замовлення безпосередньо в магазині, через торгового агента чи за допомогою телефону, персонального комп'ютера, інших технічних засобів зв'язку, і одержу є товари в зазначений час і в обумовленому місці.

Для продажу товарів удома характерна реалізація товарів народного споживання уповноваженим представником магазину (іншого суб'єкта господарювання) за місцем проживання, роботи, відпочинку покупця, як за попереднім його запрошенням так і без такого.

Асортимент товарів, що продаються на замовлення та вдома у покупців, включає як продовольчі, так і непродовольчі товари і визначається суб'єктом господарювання самостійно, за винятком товарів, продаж яких заборонено чинним законодавством.

Продаж товарів за замовленнями та вдома у покупців регулюється відповідними правилами. Вони поширюються на всіх суб'єктів господарювання сфери торгівлі й спрямовані на поліпшення торговельного обслуговування населення, підвищення культури торгівлі за рахунок максимального скорочення витрат часу на купівлю товарів.

Для організації продажу товарів на замовлення та вдома у покупців господарюючий суб'єкт розміщує в "Куточку покупця" в торговому залі магазину інформацію про перелік послуг, що надаються, тарифи на них, час приймання і видавання замовлень, асортимент і ціни на товари, години доставки замовлень покупцям тощо.