Контрольная работа: Митна політика

- товари, що стосуються ядерної діяльності й можуть бути використані для створення ядерної зброї;

- товари, які можуть бути використані при створенні хімічної, бактеріологічної (біологічної) та токсичної зброї;

- вироби ракетної техніки, обладнання, матеріали й технології, у тому числі після відповідної доробки, які використовуються або можуть бути використані для створення ракетної зброї;

- товари військового призначення.

5. Митна політика і міжнародна торгівля

Митна політика і міжнародна торгівля, як уже неодноразово підкреслювалося, митна політика України залежить від потреб розвитку зовнішньоекономічної діяльності. У зв'язку з цим митні відносини тісно пов'язані з намаганням України вступити до Всесвітньої торгової організації (ВТО). Остання є важливим міжнародним інститутом, який розробляє правила й методи тарифного й нетарифного регулювання ЗЕД. Тому варто зупинитися на аналізі особливостей ВТО більш детально.

Загалом ВТО є правонаступницею Генеральної угоди по тарифах і торгівлі (ГААТ) і діє з 1995 р. ВТО було створено в результаті багатосторонніх торгових переговорів, що велися з 1986 р. по 1994 р. у рамках ГАТТ (General agreement on tariffs and trade 1994 - GATT 1994), яке отримало ще назву Уругвайського раунду. У цих переговорах приймало участь більше 120 держав. Вони завершилися 15 квітня 1994 підписанням Заключного акту, що відкрив шлях для заснування ВТО.

Головним завданням ВТО є лібералізація міжнародної торгівлі шляхом її регулювання переважно тарифними методами при послідовному скороченні рівня імпортного мита, усунення інших бар'єрів у торгівлі.

Основними принципами й правилами ГАТТ/ВТО є: надання режиму найбільшого сприяння у взаємній торгівлі на недискримінаціиних засадах, взаємне надання національного режиму товарам та послугам іноземного походження, транспарентність торговельної політики, вирішення торговельних спорів шляхом консультацій і переговорів.

Основні функції ВТО полягають у:

- організації виконання й застосування всіх угод Уругвайського раунду, а також інших документів, які вже підписані й будуть підписані в подальшому;

- організація переговорів між членами ВТО з питань, які відносяться до підписаних угод, а також з інших проблем, з яких Конференцією на рівні міністрів будуть прийняті відповідні рішення;

- забезпечення розгляду спорів і конфліктних ситуацій між членами ВТО;

- забезпечення аналізу періодичних оглядів торгової політики країн-членів ВТО.

По суті ВТО - це пакет угод, нормами яких регулюється більше 90 відсотків усієї світової торгівлі товарами та послугами. Членами ВТО є більше 130 держав світу. Пакет угод Уругвайського раунду охоплює приблизно 50 багатосторонніх угод та інших документів, основними з яких є Угода про заснування ВТО й додані до неї багатосторонні угоди:

І.Багатосторонні угоди по торгівлі товарами:

- Генеральна угода по тарифах і торгівлі 1994 р. (ГАТТ-94);

- Угода по сільському господарству;

- Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів;

- Угода по текстильним виробам і одягу;

Угода про технічні бар'єри в торгівлі;

- Угода про інвестиційні заходи, пов'язані з торгівлею (ТРІПс);

- Угода про застосування Статті УІ ГАТТ-94 (антидемпінгові процедури);

- Угода про застосування Статті УП ГАТТ-94 (оцінка митної вартості товарів);

- Угода про передвантажну інспекцію;

- Угода про правила проходження товарів;

- Угода про процедури імпортного ліцензування;

- Угода про субсидії і компенсаційні заходи.

II. Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС).

III.Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПс).