Контрольная работа: Міжкристалічна корозія – найбільш шкідливий вид корозійних руйнувань

Виконала:

Студентка групи КТ-15

Вовк Н.М.

Перевірив:

Бочар І.Й.

Тернопіль2010

Зміст

Вступ

1 Види корозії

2 Види корозійного руйнування

3 Міжкристалічне руйнування

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Метали та сплави на їх основі є основними конструкційними матеріалами. З них виготовляють найвідповідальніші деталі та механізми. Внаслідок взаємодії із зовнішнім середовищем деталі та механізми втрачають свою довговічність, що спричинює простоювання обладнання, втрату сировини, продукції, а часом навіть призводить до аварій з людськими жертвами.

Корозією називають руйнування виробів, виготовлених з металів і сплавів, під дією зовнішнього середовища.

Середовища, в яких руйнуються метали та сплави, називають корозійними.

Прикладом цих середовищ є повітря, розчини солей, кислот, лугів, розплави металів, викидні та промислові гази, бензин, тощо. Ці середовища можуть розчиняти метали та сплави або утворювати сполуки з ними: оксиди, нітриди, тощо. Наприклад, на поверхні виробів, виготовлених із сплавів на основі заліза (вуглецеві сталі, чавуни), утворюються оксиди у вигляді іржі бурого кольору.

На практиці мають місце випадки, коли на поверхні виробів не утворюються продукти корозійного руйнування – тоді виявити пошкодження виробів дуже важко.

Корозійні середовища поділяють на електроліти та неелектроліти.

Середовища-електроліти проводять електричний струм. До них належать розчини солей, кислот, лугів, морська вода, тощо.

Середовища-неелектроліти не проводять електричного струму. Прикладом таких середовищ є викидні та промислові гази, спирт, бензин, мастила, тощо.

1 Види корозії

У разі взаємодії корозійних середовищ з металами та сплавами спостерігається кілька видів корозії, які класифікують за такими ознаками як: механізм взаємодії, умови взаємодії, тощо.

1. За механізмом взаємодії зовнішнього середовища з металами та сплавами корозію поділяють на хімічну й електрохімічну.

1.1. Хімічна корозія – це руйнування виробів, виготовлених з металів і сплавів, у середовищах-неелектролітах.

Прикладом такого виду корозії є руйнування деталей нагрівних печей, казанів, турбін, двигунів внутрішнього згоряння, сопел реактивних двигунів, тощо. У разі взаємодії газового середовища (пічні та викидні гази) з металевими виробами на їх поверхні утворюються різні хімічні сполуки (наприклад, оксиди, сульфіди, тощо) у вигляді плівок.

Чим вища температура середовища, тим інтенсивніше кородує метал, оскільки зростають швидкість дифузії газів через плівку до металу і зустрічна дифузія атомів металу. У разі утворення не дуже щільної та міцної плівки газове середовище може різко прискорити руйнування виробів.

Якщо на поверхні виробів утворюються міцні оксидні плівки, то корозійне руйнування сповільнюється.

1.2. Електрохімічна корозія - руйнування виробів, виготовлених з металів і сплавів у середовищах-електролітах.

Це найпоширеніший вид корозії. Електрохімічна корозія характеризується протіканням електричного струму в електроліті, переходу атомів металу в йонізований стан та іншими електрохімічними процесами. Прикладом електрохімічної корозії є руйнування металевих конструкцій і виробів, які перебувають у середовищі вологого повітря, в морській та річковій воді, тощо.

2. Залежно від умов, в яких працюють машини, агрегати та перебувають металеві конструкції, розрізняють кілька видів корозії: газову, атмосферну, підземну, біологічну, корозію під дією струмів, тощо.

2 Види корозійного руйнування.

Корозійне руйнування металів і сплавів починається яз поверхні, тобто на межі металевий виріб – середовище, і поступово поширюється в глибину металу.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--