Контрольная работа: Міжнародні економічні відносини
Міністерство освіти та науки України
Житомирський державний технологічний університет
Кафедра менеджменту
Контрольна робота
з курсу "Міжнародні економічні відносини"
Житомир
2010
Сутність та мотивація міжнародного бізнесу. Приватний та державний бізнес
Україна вже зробила серйозні кроки в світовому бізнесі, але для того, щоб зайняти та утримувати достойне місце в ньому, слід досконало орієнтуватись в міжнародних ділових операціях, тенденціях розвитку подій на фінансових ринках та ринках валют.
Глобальний характер сучасного бізнесу обумовлений наступними факторами [3, с. 7]:
- транспортні засоби стають більш швидкими і нові товари швидко розповсюджуються по всьому світу;
- зростають можливості систем комп'ютеризації і комунікацій, що дозволяє здійснювати контроль з великих відстаней (бізнесом можна займатись не виходячи з офісу);
- доступність та всеосяжність –– світовий бізнес регулюється відповідним законодавством країн, де він здійснюється, але для кожної фірми певної країни існують широкі можливості для виходу на світовий ринок.
Міжнародна підприємницька діяльність (міжнародний бізнес, міжнародне підприємництво, світовий бізнес) стала в останній час об’єктом багатьох досліджень. С.Ф Покропивний визначає її як діяльність, що здійснюється через науково-технічну, виробничу, торговельну, сервісну та іншу взаємокорисну співпрацю суб'єктів господарювання двох чи більше країн (міжнародних партнерів) [1, с. 51]. В іншому джерелі міжнародна підприємницька діяльність визначається як сфера виробничо-господарської діяльності, пов’язаної з міжнародною виробничою і науково-технічною кооперацією, з експортом та імпортом товарів та послуг [4, с.670]. Ще в іншому джерелі міжнародна підприємницька діяльність вважається науково-технічним, виробничим, торговельним, сервісним та іншим співробітництвом господарських суб’єктів двох або більше країн, що в сучасних умовах пов’язано з міжнародною торгівлею товарами і послугами та міжнародним рухом і використанням факторів виробництва [2, с. 40].
Головною рушійною силою розвитку міжнародного бізнесу є економічні інтереси суб'єктів міжнародних відносин, які можна об'єднати у такі три групи: економічні інтереси окремих держав та їх підприємств, економічні інтереси міжнародних економічних організацій, економічні інтереси інтеграційних об'єднань.
Економічні інтереси спонукають названих суб'єктів міжнародних економічних відносин до розвитку міжнародного бізнесу, оскільки він дає можливість розширювати продаж товарів, отримувати доступ до нових технологій, джерел сировини та робочої сили і, як наслідок, одержувати більш високі прибутки.
Основна мета міжнародного бізнесу, як і будь-якого бізнесу, що здійснюється всередині країни, –– отримання прибутку, однак йому притаманний ряд особливих характеристик [3, с. 8]:
1. найбільш типовими для світового бізнесу є міжфірмові операції, що здійснюються фірмами та їх підрозділами, які діють в декількох країнах та взаємодіють між собою;
2. він базується на можливості отримання економічних вигод виходячи з переваг міжнародних ділових відносин. Ця характеристика пов'язана з фактом, що збут товару в іншій країні або виробництво певного товару має більше переваг, ніж така ж діяльні всередині країни).
Щоб стати міжнародною, фірма не обов'язково має бути багатонаціональним підприємством та інвестувати кошти безпосередньо в операції на території інших країн, хоча багатонаціональні компанії обов'язково с міжнародними. Міжнародній фірмі достатньо займатися експортом чи імпортом товарів з інших країн.
Як правило, по відношенню до певного ринку країни залучення до світового бізнесу здійснюється двома шляхами: або на них виходять зарубіжні суб'єкти з пропозиціям про продаж чи купівлю, або виробничі потужності підприємства перевищують потреби внутрішнього ринку і воно намагається вийти на зовнішній ринок самостійно. При цьому кожна з сторін переслідує різі цілі. Цілі, які спонукають українські та іноземні підприємства займатись зовнішньоекономічною діяльністю в Україні, наведені в табл. 1.
Таблиця 1.Мотиви здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні
| Українські підприємства | Іноземні підприємства |
| Забезпечення потреби в товарах критичною імпорту (масло, какао, какао-порошок, бавовна тощо) | Розширення ринку за рахунок залучення інших країн, в тому числі країн СНД |
| Одержання доступу до валюти | Отримання доступу до дешевших сировинних ресурсів |
| Залучення зарубіжних технологій та спеціалістів | Використання дешевої і достатньо кваліфікованої робочої сили |
| Отримання додаткових матеріальних та фінансових ресурсів | Отримання доступу до наукових розробок і "ноу-хау" |
| Повніше насичення ринку якісними товарами, підвищення конкурентоспроможності підприємств | Винесення шкідливого виробництва або застарілої технології за межі держави |
| Збереження і збільшення зайнятості | |
| Розвиток експортної бази |
Джерело: [3, с. 9]
Відмінності між різними країнами вимагають коригування практики бізнесу міжнародного підприємства у кожній окремій країні. Наприклад, маркетинг продукції у Бразилії може вимагати іншого підходу, ніж маркетинг тієї ж продукції в Німеччині; управління робітниками у США може вимагати зовсім іншого вміння та навичок, ніж управління робітниками в Японії. Менеджери міжнародної компанії повинні враховувати ці відмінності, запроваджувати необхідні стратегії та варіанти політики, щоб вирішити пов’язані з ними проблеми.
На початку нового століття світовий бізнес став настільки поширеним, що його вважають феноменом сучасності і за прогнозами спеціалістів сфера світового бізнесу буде мати подальший динамічний розвиток.
На підставі розмежування суб'єктів господарювання за ознакою форм власності розрізняють два типи міжнародного бізнесу: приватний і державний [5, с.11]. Приватний бізнес здійснюють фізичні та приватні юридичні особи. Державний бізнес здійснює держава та її представники. Зараз домінує тенденція до поступового збільшення питомої ваги приватного бізнесу. Звичайно є сфери, де приватний сектор може працювати без державної участі. Однак, є традиційні сфери державної відповідальності (оборона). Разом з тим держава має можливість забезпечення сприятливих для державного сектору умов для здійснення міжнародного бізнесу. З іншого боку, приватний бізнес має значні фінансові ресурси, мобільніші ніж державні, він часто випереджає державний бізнес у технічних та технологічних нововведеннях. Однак, для нього часто ускладнений доступ до таких сфер, які традиційно вважаються державними або ризики діяльності виявляються досить високими.
За галузево-технологічною і функціональною ознаками виокремлюють такі основні види міжнародного бізнесу: промисловий, аграрний, будівельний, торговельний, транспортно-комунікаційний, фінансовий. В сучасних умовах найбільш швидко розвиваються такі види міжнародного бізнесу як промисловий, торговий і фінансовий.
Одним із напрямів вдосконалення взаємин між вітчизняними господарюючими суб'єктами та їх зарубіжними партнерами є розвиток міжнародного бізнесу в Україні. Адже в сучасних умовах він охоплює науково-технічну, виробничу, торговельну, сервісну та іншу співпрацю фірм, підприємств, корпорацій та інших господарюючих суб'єктів двох або більше країн.
Для більш активного розвитку міжнародного бізнесу в Україні необхідні політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні передумови. Крім того, в умовах перетворень в економіці виникає потреба забезпечення нового оптимального поєднання підприємницької самостійності й ініціативи, з одного боку, та обгрунтованого втручання відповідних державних органів у зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів міжнародного бізнесу –– з іншого боку. Скажімо, державні органи можуть сприяти створенню належної кон'юнктури для розвитку міжнародного бізнесу, спонукати до більш активних інвестицій у експорто-орієнтовані та імпортозамінні галузі, заохочувати до участі в певних видах зовнішньоекономічної діяльності за допомогою пільгового оподаткування, митного контролю, оптимізації валютно-кредитної сфери тощо.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--