Контрольная работа: Облік у вільних економічних та офшорних зонах

Вільні економічні зони мають всіляко сприяти не лише інтересам певного регіону, а й держави в цілому, виходу на зарубіжні ринки, розширенню експортно-імпортних можливостей і створенню конкурентоспроможного експортного потенціалу.

Шляхом ініціювання розробки, прийняття і введення в дію відповідних законодавчих актів і виконавчих рішень щодо вільних економічних зон створюються найбільш сприятливі умови для вільного зовнішнього товарообігу, переміщення капіталів, новітніх технологій, науково-технічних розробок, широкої інвестиційної та інноваційної діяльності, розвитку виробничої і ринкової інфраструктури, сучасних засобів сполучень.

Передбачені законодавством пільгові умови податкової, митної, фінансово-кредитної, інвестиційної і цінової політики в межах вільної економічної зони мають здійснюватися за рахунок внутрішніх джерел доходів і нагромаджень від додаткового стимулювання розвитку товаровиробників і товарообігу, підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Для виділення бюджетних дотацій на зазначені цілі немає ґрунтовних підстав, бо цей чинник є першою характерною ознакою і критерієм оцінки неефективної діяльності вільної економічної зони. Державна казна, навпаки, повинна очікувати збільшення від вільної економічної зони додаткових надходжень до бюджету.

Ефективне функціонування вільної економічної зони неможливе без високорозвиненої банківської системи, функціонування на її території змішаних та іноземних банків, які б стимулювали залучення в зону іноземних капіталів та інвесторів.

Мотивація підприємницької діяльності та високопродуктивної праці, рівень і умови життя населення, різних його соціальних верств складатиметься в економічній зоні, як і в будь-яких інших регіонах країни, за кінцевими результатами ефективності праці, обсягів одержаних доходів, співвідношення фондів нагромадження і споживання в кожній господарській структурі та в межах всієї зони.

Держава при створенні вільної економічної зони повинна:

- врахувати географічне положення регіону, його соціальну та транспортну інфраструктуру;

- не допускати, щоб у вільній економічній зоні існували підприємства з чітко вираженими відмінностями в рівні рентабельності;

- проводити зважену політику відбору інвестиційних проектів;

- впровадити спрощену та прискорену процедуру рішення всіх організаційних питань;

- систематизувати галузеві та територіальні пріоритети розвитку економіки регіону;

- забезпечити політичну стабільність в країні;

- встановити протиріччя в податковій політиці на території вільної економічної зони;

- гарантувати конкретність та стабільність в питаннях, пов'язаних з наданням в зонах пільгового режиму.

Переваги ВЕЗ

Діяльність підприємств, зареєстрованих у вільній економічній зоні, має ряд переваг. Найбільш суттєвими з них є податкові пільги: звільнення від квот, мита та інших податків на імпорт. Більшість країн пропонують повне або часткове звільнення підприємства від податку на прибуток протягом перших 20-25 років функціонування. Часто податки замінюються річними зборами за право працювати у ВЕЗ, що складають символічну суму. Серед інших переваг можна виділити договори про податкові кредити, відповідно до яких податки, сплачені іноземною філією в вільній економічній зоні на свої репатрійовані надходження, кредитуються за рахунок податкових зобов'язань материнської корпорації перед урядом; надання фінансових ресурсів за низькими ставками (в деяких випадкам в вільній економічній зоні навіть створюються фінансові системи, об'єднані з міжнародними банками).

Саме завдяки пільгам, які надаються на території вільної економічної зони, суб'єкти підприємництва мають змогу отримувати високі прибутки: в середньому їх норма складає 30-35% в рік, а в азіатських вільних економічних зонах - до 40%. Строк окупності вкладених коштів в таких зонах істотно скорочується та складає 2-3,5 роки.

2. Функціонування вільних економічних зон в Україні

Передумови створення ВЕЗ в Україні

Основними передумовами створення ефективного функціонування вільних економічних зон в Україні є вигідне географічне розташування держави, розвиненість її зовнішньоекономічних зв'язків, наявність природнокліматичних умов, значних трудових і природних ресурсів, відповідного науково-технічного потенціалу і транспортної інфраструктури.

Україна має бути зацікавлена у створенні насамперед зовнішньоторговельних, виробничих і науково-технічних зон.

В Україні створена певна законодавча база функціонування вільних економічних зон, таких як "Закарпаття", "Інтерпорт - Ковель", "Порто-франко" (Одеса), "Аджалик" (Одеська обл.), "Жовква", "Мостиска", "Яворів" (всі три - Львівська обл.), зональні проекти Миколаївської та Чернівецької облдержадміністрацій, Дніпропетровської області.

Концепцією створення вільних економічних зон в Україні рекомендується з метою практичного відпрацювання організаційних, фінансових та виробничих механізмів віддавати перевагу локальним вільним економічним зонам, що розміщуються на невеликих територіях і мають вузьку спеціалізацію.

Але на території різних вільних економічних зон застосовуються не всі з вище перерахованих пільг, а лише частина. Для прикладу наведемо характеристику трьох основних вільних економічних зон України.

ПЕЕЗ "Сиваш"

Метою створення Північно-кримської експериментальної економічної зони (ПЕЕЗ) "Сиваш" було відродити промислові підприємства Армянська, Красноперекопська та Красноперекопського району.

Для ПЕЕЗ "Сиваш" встановлені наступні пільги:

- податок на прибуток знижується на 50 %;

- сировина, матеріали та обладнання, які ввозяться для власного виробництва, не оподатковуються ПДВ та митом;