Контрольная работа: Облік у вільних економічних та офшорних зонах
1. Вільні економічні зони: поняття, види, порядок створення
2. Функціонування вільних економічних зон в Україні
3. Поняття та види офшорних компаній
4. Міжнародний офшорний бізнес
5. Організація та ведення обліку зовнішньоекономічних операцій з підприємствами, зареєстрованими в офшорних зонах
Література
1. Вільні економічні зони: поняття, види, порядок створення
Поняття та передумови створення ВЕЗ
Економічний феномен під назвою "спеціальні (вільні) економічні зони" (СЕЗ, ВЕЗ) в сучасному вигляді виник у роки "великої депресії" в США.
На сьогодні вже функціонує більш як 700 вільних економічних зон, які розташовані практично в усіх країнах світу. Однак, найбільша кількість вільних зон сконцентрована в країнах, що розвиваються, а частка продукції, виробленої на території всіх вільних економічних зон, перевищує 5 % від загального обсягу світової торгівлі.
Вільна економічна зона являє собою частину національної території країни, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування законодавства країни.
Щодо створення вільних економічних зон існує два основні концептуальні підходи:
> територіальний, згідно з якими вільна економічна зона функціонує як конкретно визначена територія, на яку поширюється певний режим;
> режимний, що передбачає введення особливого режиму, який надає певні переваги фірмам, що розташовані в будь-якій місцевості країни, якщо вони відповідають певним критеріям.
Схематично основні умови та мета створення вільної економічної зони зображені на рис. 1.1.
Умови | Мета |
митні пільги | розвиток даного регіону |
свобода пересування ресурсів | оволодіння світовим досвідом |
пільгове оподаткування | розширення зовнішньоекономічних зв'язків |
задоволення інвестування | випробування нововведень |
Типи вільних економічних зон
За місцем розташування | Внутрішні | розташовані у внутрішніх районах країни |
Зовнішні | розташовані безпосередньо біля державного кордону | |
За характером об'єктів зонування | Локальні | створені на основі невеликих територій окремих підприємств, транспортних вузлів |
Комплексні | значні за розміром територіальні утворення, адміністративно-територіальні одиниці, які виконують різноманітні функції | |
За характером взаємовідносин з національною економікою | Інтеграційні | у механізмі яких закладено принцип тісної взаємодії з суб'єктами господарської діяльності поза зоною, розвиток горизонтальних зв'язків |
Анклавні | створюються переважно з метою збільшення припливу вільно конвертованої валюти і локалізуються на невеликій території при незначному спілкуванні з рештою економіки |
Зовнішньоторговельні зони — частина території країни, де товари іноземного походження можуть зберігатись, купуватись та продаватись без сплати мита та митних зборів або з її відстрочкою.
Ці дані зони створюються з метою активізації зовнішньої торгівлі. Вони можуть бути організовані у формі вільних портів (порто-франко), вільних митних зон (зони Франко), митних складів.
Комплексні виробничі зони - частина території держави, на якій вводиться спеціальний (пільговий податковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим економічної діяльності.
Такі зони створюються з метою стимулювання підприємництва, залучення інвестицій в пріоритетні галузі господарства, розширення зовнішньоекономічних зв'язків, залучення нових технологій, забезпечення зайнятості населення. Вони можуть мати форму експортних виробничих зон, де розвивається передусім експортне виробництво, орієнтоване на переробку власної сировини та переважно складальні операції, та імпортних зон, головна функція Яких - розвиток імпортозаміщуючих підприємств
Науково-технічні зони - вільні економічні зони, спеціальний правовий режим яких орієнтований на розвиток наукового та виробничого потенціалу, досягнення нової якості економіки шляхом стимулювання фундаментальних досліджень, з подальшим втіленням результатів наукових розробок у виробництво.
Вільні економічні зони можуть існувати у формі регіональних інноваційних центрів - технополісів, районів інтенсивного наукового розвитку, високотехнологічних промислових комплексів, науково-виробничих парків (технологічних, дослідних, промислових, агропарків), а також локальних інноваційних центрів та опорних інноваційних пунктів.
Туристично-рекреаційні зони - вільні економічні зони, що створюються в регіонах, що мають багатий природний, рекреаційний та історико-культурний потенціал.
Такі вільні економічні зони створюються з метою ефективного використання цього потенціалу та зберігання, а також активізації підприємницької діяльності (в тому числі з залученням іноземних інвесторів) в сфері рекреаційно-туристичного бізнесу.
Зони прикордонної торгівлі - частина території держави на межі з іншими країнами, де діє спрощений порядок перетину кордону та торгівлі.
Крім вищезазначених, можуть створюватись вільні економічні зони інших типів, а також комплексні спеціальні (вільні) економічні зони, що об'єднують в собі і елементи зон різних типів.
Принципи функціонування ВЕЗ
Функціонування вільних економічних зон можливе при дотриманні певних принципів.
Зокрема, будучи невід'ємною частиною території країни, вільні економічні зони залишаються під повною юрисдикцією держави та діють згідно з її законодавством.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--