Контрольная работа: Охорона праці у сільському господарстві

Кримінальна - настає за порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці, якщо це порушення створювало небезпеку для життя або здоров'я громадян. Поняттям "порушення правил охорони праці" охоплюється недотримання загальнодержавних, галузевих та локальних - для даного підприємства правил, інструкцій, положень та інших підзаконних актів розроблених і прийнятих відповідно до Закону "Про охорону праці" і КЗпП України.

Злочином є порушення правил безпеки робіт, якщо воно заподіяло шкоду здоров'ю людей-або за відомо могло спричинити людські жертви чи інші наслідки і карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до восьми років. Те ж саме діяння, якщо воно спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк до восьми років.

Ознаки злочину є як у діях, так і у бездіяльності, тобто у невиконанні того, що слід робити на виконання відповідних правил або інструкцій.

3. Прогнозування виробничого травматизму

Виробничій травматизм - явище, здебільшого, соціального іекономічного характеру. Задача поліпшення умов праці має програмне державне значення. Успішне вирішення цієї проблеми дозволяє зберегти здоров'я людини - головної продуктивної сили суспільства, та її здібностей до праці, продовжити період активної трудової діяльності, підвищити ефективності сукупної праці, тощо. Тому передбачення небезпек травмування повинно стати необхідно. Складовою частиною прогнозів техніко - економічного розвитку народного господарства, прогнозу надійності системи "людина - машина - навколишнє середовище".

Вивчення вітчизняної та закордонної літератури показало, що на сьогодні існує більше І ЗО способів і методів прогнозування, таких як: математичне моделювання; морфологічний аналіз; евристичні методи; метод екстраполяції, та інші.

Метод екстраполяції - метод прогнозування, який найбільш часто використовується в практиці в полягає в вивченні об'єкта, який прогнозується в переносі закономірностей його зміни в минулому, сьогоденні і в майбутньому.

Аналіз статистичної інформації про потерпілих при нещасних випадках на виробництві згідно до "Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" від 21.08.2001 року дозволяє розглядати травматизм як складне і багатофакторне по своїй природі явище, яке характеризується певними параметрами.

З метою встановлення тенденції розвитку явища (в даному випадку - зміни рівня травматизму) проводиться аналітичне вирівнювання рядів динаміки найбільш досконалим способом їх обробки. Завдання такого вирівнювання рядів динаміки найбільш досконалим способом їх обробки. Завдання такого вирівнювання полягає у знаходженні математичної формули (апроксимуючої функції), яка б відображувала загальну тенденцію ряду динаміки. Рівні ряду, у цьому випадку, розглядаються як функція часу, а вирівнювання ряду зводиться до визначення виду функції, її параметрів за емпіричними даними, та розрахунку теоретичних рівнів за знайденою формулою.

Визначення тенденцій у зміні рівня травматизму протягом певного часу за допомогою математичного моделювання дозволяє екстраполювати розвиток подій на майбутнє. Метод екстраполяції полягає у вивченні прогнозованого об'єкту та перенесенні закономірності його змін у минулому та сьогоднішньому на майбутнє. Але цей метод може бути застосований для прогнозування на майбутнє у тих випадках, коли ми не маємо можливості позитивно вплинути на зміну даного явища, або ж розвиток подій нас задовольняє. По відношенню до виробничого травматизму тенденція у підвищенні цього рівня не може нас задовольнити, тому, найголовнішим завданням є виявлення чинників, які впливають на зміну цього явища, як в сторону підвищення, так і, в першу чергу, в сторону зниження.

Головною метою охорони праці на підприємстві є прийняття необхідних заходів запобігання виробничого травматизму. Тому передбачення небезпеки травмування повинно стати необхідною складовою частиною прогнозування техніко - економічного розвитку підприємств і, по можливості, виключення причин його настання. У свою чергу, прогнозування передбачає виявлення чинників, які впливають на виробничій травматизм, та залежності його від зміни цих чинників. Але, крім самих чинників, з метою послідовного прогнозування наслідків від тих, чи інших соціально - економічних заходів, необхідно мати докази впливу саме цих чинників, знайти форму взаємозв'язку та математичну залежність зміни результативної ознаки від однієї, або декількох чинникових.

Ці завдання можуть бути вирішені за допомогою кореляційно - регресійного методу.

Першою дією, при цьому, є вибір на рівні формальної логіки результативної та чинникових ознак.

До результативних ознак можна віднести: кількість випадків травматизму; коефіцієнт частоти; коефіцієнт тяжкості; втрати робочого часу у розрахунку на середньоспискового працівника; матеріально - грошові виплати по травматизму на середньоспискового працівника, і т. ін.

До чинникових можна віднести: грошові витрати на охорону праці у розрахунку на середньоспискового працівника; питому вагу витрат на охорону праці у собівартості продукції; питому вагу працівників по охороні праці у складі адмінуправлінського персоналу, і т. ін.

Точність прогнозування залежить від математичної моделі, яка для цього застосовуватиметься. Тобто, на стадії дослідження необхідно визначити форму взаємозв'язку, її аналітичне вираження. При кореляційному дослідженні це передбачає визначення параметрів рівняння регресії, показників щільності взаємозв'язку та його істотності при будь-якій його формі, яка може, при цьому, передбачатись. Тільки після цього є можливість, за допомогою певних критеріїв, визначити єдину форму взаємозв'язку, яка в найбільшій мірі відповідає фактично існуючому взаємозв'язку між даними: чинниковою та результативною ознакою.

4. Види освітлення, якими користуються у сільському господарстві

Залежно від джерела світла освітлення може бути: природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами світла та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Природне освітлення поділяється на: бокове ( одно - або двостороннє ), що здійснюється через світові отвори ( вікна ) в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване - поєднання верхнього та бокового освітлення.

Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення ( не нижче 2,5 м над підлогою ) рівномірно ( загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення).

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.

Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.

Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках, коли раптове вимкнення робочого освітлення та пов'язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, тощо.

Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному вимкненні робочого освітлення. Його необхідно влаштовувати: в місцях, небезпечних для проходу людей; в приміщеннях допоміжних будівель, де можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік; у проходах; на сходових клітках.

Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом.

Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, використовують частину світильників інших видів штучного освітлення.

5. Самозаймання та само загоряння речовин

Самозаймання - це початок горіння внаслідок само ініційованих екзотермічних процесів. Самозаймання виникає в результаті різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій в об'ємі горючого матеріалу (речовини ), коли швидкість виділення тепла перевищує швидкість його розсіювання. Залежно від внутрішнього імпульсу процеси самозаймання поділяються на теплові, мікробіологічні та хімічні.

Теплове самозаймання виникає при зовнішньому нагріванні речовини контактним ( внаслідок теплообміну при контакті з нагрітим предметом ), радіаційним ( внаслідок променистого тепла ) або конвективним (внаслідок передачі тепла повітряним потоком) шляхом.

Мікробіологічне самозаймання відбувається внаслідок самонагрівання, що спричинене життєдіяльністю мікроорганізмів у масі органічних волокнистих чи дисперсних матеріалів.

Хімічне самозаймання виникає внаслідок дії на речовину повітря, води, а також хімічно - активних речовин.

Самозагорання - це самозаймання, що супроводжується появою полум'я.

Практичне завдання: