Загальноприйнятої класифікації АІС у даний час не існує, тому їх можна класифікувати за різними ознаками.

1. За рівнем або сферою діяльності — державні, територіальні (регіональні), галузеві, об'єднань, підприємств або установ, технологічних процесів.

2. За рівнем автоматизації процесів управління — інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-керівні, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні АС.

3. За ступенем централізації обробки інформації — централізовані АС, децентралізовані АС, інформаційні системи колективного використання.

4. За ступенем інтеграції функцій — багаторівневі АС з інтеграцією за рівнями управління (підприємство — об'єднання, об'єднання — галузь і т. ін.), багаторівневі АС з інтеграцією за рівнями планування і т. ін.(рис.1).

Рис.1. Класифікація АІС за різними ознаками

В економіці України найпоширенішими є експертні системи. Це системи, які дають змогу на базі сучасних персональних комп'ютерів виявляти, нагромаджувати та коригувати знання з різних галузей народного господарства (предметних областей).

Особливістю використання АІС на вітчизняних підприємствах є масове впровадження систем бухгалтерського обліку при значно менших масштабах застосування інтегрованих АІС менеджменту підприємств.

Різні групи користувачів формують свої вимоги до програм. Натомість, фахівці зазначають, що вимоги бізнесу до облікових АІС лише незначною мірою відрізняються на різних підприємствах різних галузей [9, c.15]. Розмір підприємства є єдиною ознакою, що суттєво впливає на вимоги до АІС.

Специфічні критерії вибору програмного забезпечення облікових АІС для підприємств різного розміру наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Специфічні критерії вибору програмного забезпечення КСБО для підприємств різних розмірів

Підприємство	Критерії вибору програмного забезпечення КСБО
1	2
Мале	Уніфікована форма подання даних
	Єдине програмне середовище
	Вбудовані об'єктно-орієнтовані інструментальні засоби
	Функціонування в одноранговій мережі або в мережі з виділеним сервером
	Наявність у регіоні сертифікованих для впровадження системи дилерів фірми-виробника програмного забезпечення
	Можливість простої взаємодії зі стандартним офісним програмним забезпеченням інших виробників
Середнє	Побудова системи як повнофункціонального набору спеціалізованих за ділянками обліку програмних модулів
	Можливість розвитку функцій системи з використанням професійних засобів розробки
	Функціонування в мережі персональних комп'ютерів з виділеним сервером (архітектура «клієнт — сервер»)
	Функції розмежування прав доступу користувачів до даних
	Можливість взаємодії з програмним забезпеченням інших виробників, у тому числі і з програмним забезпеченням власної розробки
Велике	Побудова системи у вигляді повнофункціонального набору вузькоспеціалізованих за ділянками обліку програмних модулів
	Можливість розвитку функцій системи за рахунок професійних засобів розробки
	Можливість функціонування в неоднорідних мережах, значна незалежність у виборі користувачем апаратних засобів, операційних систем і систем управління базами даних
	Розвинуті функції розмежування прав доступу до даних і авторизації дій, які виконує користувач
	Розмежування функцій оперативного, бухгалтерського і стратегічного обліку; взаємодія з підсистемами планування, аналізу, техніко-економічної підготовки виробництва
	Можливість взаємодії з програмним забезпеченням інших виробників, у тому числі і з програмним забезпеченням власної розробки
Об'єднання підприємств	Відповідність перерахованим вимогам стосовно окремих підприємств і самостійних підрозділів
	Розвинуті засоби використання даних відокремленими підрозділами
	Наявність засобів консолідації даних для побудови консолідованої звітності, у тому числі з можливістю ведення обліку в різних облікових стандартах

Найкраще дозволяють налагоджувати АІС і відповідають принципу гнучкості програми, побудовані за трирівневою архітектурою (рис. 2). Причому кожен рівень можуть створювати і налагоджувати різні фірми та групи спеціалістів із застосуванням різних мов програмування.

Рис.2. Трирівнева архітектура облікової АІС

Є дві основні переваги використання такої структури облікової АІС. По-перше, це спрощена розробка та налагодження програм. Концептуально розробник в одному рівні має спрощене завдання, оскільки він може не вивчати деталей роботи розташованого нижче шару. По-друге, це підвищена безпека і захист. Конкретний розробник одного рівня не може контролювати розміщений нижче рівень. Отже, така структура може підвищити безпеку і секретність АІС.

Натомість, великою проблемою у створенні АІС є брак стандартів для вбудованих мов програмування в бухгалтерських програмах. Наприклад, для розуміння програми, створеної в системі «1С: Бухгалтерия», необхідно вивчити мову програмування цієї системи, перевести програму на іншу мову програмування, наприклад «Инфософт» і тільки потім вручну переписати програму у іншій системі. Тому для супроводження традиційних АІС необхідно мати на підприємстві штат програмістів (що коштує недешево), або звертатися за кожним питанням до фірми-розробника.

2 Практичне завдання

автоматизована інформаційна система

Для предметної області (згідно варіанту) побудувати функціональну модель, використовуючи методологію SADT (IDEF0).

Бізнес-процеси підрозділу, відповідального за збір заявок на матеріали

Основні завдання, які вирішує підрозділ. Збір заявок, консолідація матеріалів заявок, підготовка звітів, контроль за виконанням заявок.

Опис предметної області. Структурні підрозділи (наприклад, залізниці) планують потреби в матеріалах. Ці потреби оформляються у вигляді документа «Заявка». Далі заявки концентруються в підрозділі, складаються сумарні поквартальні заявки (на останнє число квартала) і затверджуються в начальника служби. Потім, затверджений план поставок передається в договірний відділ. З договірного відділу потім надходить документ про ті позиції консолідованої заявки, які отримані (на складі). Інженер повинен на основі цього документу визначити, які заявки задоволені, для яких строки зірвані.

Список використаної літератури

1. Вендров А.М. CASE-технологии. Современные средства и средства проектироания информационных систем. – М.: ФиС, 1998 . – 216 с.

2. Дубейковский В. И. Эффективное моделирование с AllFusion Process Modeler 4.1.4 и AllFusion PM. – М.: Диалог-МИФИ, 2007. – 384 с.

3. Маклаков С.В. BPwin и ERwin. CASE - средства разработки информационных систем. – М.: Диалог-МИФИ, 2007. – 256 с.

4. Маклаков С.В. Создание информационных систем с AllFusion Modeling Suite. – М.: Диалог-МИФИ, 2005. – 432 с.

5. Свитинбенк Петер, Чессел Менди и др. Шаблоны: управляемая моделями разработка в среде IBM Rational Software Architect. – М.: Академия. 2006. – 215 с.

6. Чаадаев В.К. Бизнес-процессы в компаниях связи. – М.Диалог, 2006. – 176 с.