Контрольная работа: Особливості багатозадачності в середовищі Windows

VOID InitializeCriticalSection(LPCRITICAL_SECTION lpCriticalSection) - ініціалізація синхронізатора типу критичний розділ.

lpCriticalSection - покажчик на змінну типу CRITICAL_SECTION.

VOID EnterCriticalSection(LPCRITICAL_SECTION lpCriticalSection) - запит на вхід у критичну секцію(розділ)

lpCriticalSection - покажчик на змінну типу CRITICAL_SECTION.

VOID LeaveCriticalSection(LPCRITICAL_SECTION lpCriticalSection) - вихід із критичного розділу (звільнення семафора).

lpCriticalSection - покажчик на змінну типу CRITICAL_SECTION.

VOID DeleteCriticalSection(LPCRITICAL_SECTION lpCriticalSection) - видалення критичного розділу (звичайно при виході з програми).

lpCriticalSection - покажчик на змінну типу CRITICAL_SECTION.

Отже, для створення критичного розділу необхідно ініціалізувати структуру CRITICAL_SECTION. Що Windows у цій структурі зберігає, нас не стосується - важливо, що покажчик на цю структуру ідентифікує наш семафор.

Створивши об'єкт CRITICAL_SECTION, ми можемо працювати з ним, тобто можемо позначити код, доступ до якого для одночасно виконуються задач потрібно синхронізувати.

Розглянемо такий приклад. Ми хочемо записувати і зчитувати значення з деякого глобального масиву mas. Причому запис і зчитування повинні вироблятися двома різними потоками. Цілком природно, що краще якщо ці дії не будуть виконуватися одночасно. Тому введемо обмеження на доступ до масиву.

І хоча приведений нами приклад подібного обмеження (см . лісти н г 1)надзвичайно спрощений, він добре ілюструє роботу синхронізатора типу критичний розділ: поки один потік "володіє" масивом, інший доступу до нього не має.

М‘ютекси (взаємовиключення)

М’ютекс (взаємовиключення, mutex) - це об’єкт синхронізації, який установлюється в особливий сигнальний стан, коли не зайнятий яким-небудь потоком. Тільки один потік володіє цим об’єктом в любий момент часу, звідси и назва таких об‘єктів – одночасний доступ до спільного ресурсу виключається. Наприклад, щоб виключити запис двох потоків в спільний участок пам’яті в один і то й же час, кожний потік очікує, коли звільниться м’ютекс, стає його власником и тільки потім пише щось в цю ділянку пам’яті. Після всіх необхідних дій м’ютекс звільняється, надаючи іншим потокам доступ до спільного ресурсу.

Два (або більше) процесів можуть створити м‘ютекс з одним і тим же іменем, визвавши метод CreateMutex. Перший процес дійсно створює м’ютекс, а наступні процеси отримують хендл існуючого вже об‘єкта. Це дає можливість декільком процесам отримати хендл одного і того ж м’ютекса, звільняючи програміста від необхідності турбуватися про те, хто насправді створює м’ютекс. Якщо використовується такий підхід, бажано встановити флаг bInitialOwner в FALSE, інакше виникнуть певні труднощі при визначенні справжнього “творця” м’ютекса.

Декілька процесів можуть отримати хендл (handle) одного й того ж м‘ютекса, що робить можливим взаємодію між процесами. Ви можете використовувати наступні механізми такого підходу:

Дочірній процес, створений за допомогою функції CreateProcess може наслідувати хендл м‘ютекса у випадку, якщо при його (м‘ютекса) створенні функцією CreateMutex був вказаний параметр lpMutexAttributes.

Процес може отримати дублікат існуючого м‘ютекса з допомогою функції DuplicateHandle.

Процес може вказати ім‘я існуючого м‘ютекса при виклику функцій OpenMutex або CreateMutex.

#include <windows.h>

#include <process.h>

#include <stdio.h>

HANDLE hMutex;

int a[ 5 ];

void Thread(void* pParams)

{

int i, num = 0;

while (TRUE)

{