Контрольная работа: Особливості застосування стандартів аудиту в державному секторі

Якщо управлінський персонал відмовляється вносити виправлення до фінансових звітів, а результати розширених аудиторських процедур не дають аудиторові змоги зробити висновок, що сукупність невиправлених викривлень не є суттєвою, аудитор повинен розглянути питання про внесення відповідного пояснювального параграфа до аудиторського висновку згідно з МСА 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність».

Якщо сукупність невиправлених викривлень, виявлених аудитором, наближається до рівня суттєвості, аудитор повинен визначити, чи є ймовірність того, що невиявлені викривлення, розглянуті разом із сукупними невиправленими викривленнями, можуть перевищити рівень суттєвості. Отже, в міру того, як сукупні невиправлені викривлення наближаються до рівня суттєвості, аудитор повинен розглянути питання про зменшення ризику за допомогою проведення додаткових аудиторських процедур або вимагати від управлінського персоналу внесення змін до фінансових звітів з урахуванням виявлених викривлень.

Оцінюючи суттєвість, крім застосування професійного судження, аудитор державного сектору повинен ураховувати будь-які закони або нормативні акти, що можуть вплинути на цю оцінку. У державному секторі суттєвість ґрунтується також на «контексті й характері» статті і включає, наприклад, поряд із вартістю, і чутливість. Чутливість охоплює багато питань, серед яких – відповідність вимогам органів влади й законодавства чи інтересам громадськості.

МСА «Оцінка ризиків та внутрішній контроль».

Аудитор повинен усвідомлювати, що на цілі управління суб'єктів господарювання державного сектору можуть впливати інтереси, які стосуються громадської відповідальності; крім того, можуть існувати цілі, джерелами яких є законодавство, нормативні акти1, постанови уряду й директиви міністерств. Оцінюючи ефективність процедур внутрішнього контролю щодо цілей аудиторської перевірки, аудитор повинен розглянути джерело і характер цих цілей.

При аудиторській перевірці фінансових звітів аудитор враховує лише ту політику і процедури в системах бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, які стосуються тверджень у фінансових звітах. Аудитори державного сектору часто виконують додаткові обов'язки стосовно заходів внутрішнього контролю, навіть щодо аудиторської перевірки фінансових звітів. Огляд заходів внутрішнього контролю може бути ширшим і детальнішим, ніж при аудиторській перевірці фінансових звітів у приватному секторі.

Для аудиторів державного сектору можуть передбачатися додаткові вимоги щодо звітності. Наприклад, можливо, треба буде звітувати перед законодавчим чи іншим урядовим органом про недоліки системи внутрішнього контролю, виявлені в фінансовому звіті та підчас інших аудиторських перевірок.

МСА «Аудиторські докази».

При проведенні аудиторських перевірок суб'єктів господарювань, державного сектору аудитор повинен ураховувати законодавство, будь-які інші відповідні нормативні акти, накази та директиви міністерств, які впливають на зобов'язання аудитора, а також будь-які спеціальні вимоги до аудиту. Такі вимоги можуть вплинути, наприклад, на ступінь свободи дій аудитора при визначенні суттєвості у винесенні ним суджень щодо характеру й обсягу аудиторських процедур, які здійснюватимуться.

МСА «Аналітичні процедури».

Взаємозв'язки між окремими статтями фінансового звіту, які традиційно розглядаються при аудиторській перевірці комерційних суб'єктів господарювання, не завжди доречні при аудиторській перевірці державних установ і некомерційних суб'єктів господарювання державного сектору; наприклад, для багатьох суб'єктів господарювання державного сектору нерідко характерний слабкий прямий зв'язок між доходами і витратами. До того ж, через те, що витрати на придбання активів часто не капіталізуються, зв'язку між витратами може взагалі не існувати, наприклад, на запаси й основні засоби і вартістю таких активів, відображеною у фінансових звітах. Більше того, у державному секторі може не бути даних щодо галузі або статистичних даних для порівняння. Однак інші зв'язки можуть бути доцільними, наприклад, відхилення у витратах на будівництво кілометра дороги або різниця між кількістю придбаних і списаних автотранспортних засобів. Якщо це доцільно, треба здійснити посилання на наявні галузеві або статистичні дані щодо приватного сектору. В деяких випадках аудиторові, можливо, доцільно створити внутрішню базу довідкової інформації.

МСА «Зв`язані сторони».

Застосовуючи принципи аудиту цього МСА, аудитори повинні робить посипання на вимоги законодавства, які стосуються суб'єктів господарювання державного сектору і працівників стосовно операцій зв'язаними сторонами. Такі законодавчі акти можуть заборонять суб'єктам господарювання і працівникам здійснювати операції зв'язаними сторонами. Може існувати також: вимога, відповідно до як працівники державних суб'єктів господарювання повинні декларувати свою участь у капіталі суб'єктів господарювання, з якими вони здійснюють операції на професійній і/або комерційній основі. Якщо такі законодавчі вимоги, аудиторські процедури треба розширити так, щоб можна було виявити випадки невідповідності цим вимогам.

Міжнародна директива державного сектору 1 «Фінансова звітність державних комерційних підприємств» вказує на те, що всі Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) застосовуються до комерційних підприємств державного сектору, але МСБО 24 «Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін» не вимагає розкриття інформації про операції між підприємствами, які контролюються державою. Визначення зв'язаних сторін, включені до МСБО 24 і цього МСА, не враховують обставин, що стосуються суб'єктів господарювання державного сектору. Наприклад, у цьому МСА – відносини між міністерствами відомствами, відомствами та законодавчими органами.

МСА «Безперервність».

Питання про відповідність використання припущення про безперервність діяльності підприємства при підготовці фінансових звітів, як правило, не виникає в разі проведення аудиторської перевірки органів центрального уряду або тих підприємств державного сектору, в яких є домовленості про фінансування з боку центрального уряду. Однак за відсутності таких домовленостей або у випадках, коли фінансування суб'єкта господарювання з боку центрального уряду може припинитися й саме існування такого суб'єкта господарювання може опинитися під ризиком, то цей МСА може надати корисні рекомендації. При акціонуванні та приватизації державних підприємств питання стосовно припущення про безперервність діяльності підприємства можуть дедалі більше стосуватися й державного сектору.

МСА «Використання роботи іншого аудитора».

Національні нормативні акти деяких країн дозволяють головному аудиторові формувати аудиторську думку про фінансові звіти суб'єкта господарювання в цілому лише на основі висновку іншого аудитора щодо одного або кількох компонентів. Якщо головний аудитор діє так, йому слід у висновку чітко зазначити цей факт і вказати на величину частини фінансових звітів, перевірених іншим аудитором.

Основні принципи цього МСА застосовуються при аудиторській перевірці фінансових звітів у державному секторі, однак при використанні роботи іншого аудитора в державному секторі потрібні додаткові рекомендації й додаткові міркування. Наприклад, якщо головному аудиторові суб'єкта господарювання державного сектору треба забезпечити дотримання іншим аудитором конкретних стандартів аудиту. Для підприємств державного сектору Комітет з державного сектору видав рекомендацію, включену в цей МСА, у своєму Дослідженні 4 «Використання роботи інших аудиторів: особливості застосування в державному секторі».

Претендента на сертифікат аудитора спіткала невдача. Йому не вдалося скласти іспит. Чи може він скласти іспит повторно?

Перевірка знань аудитора в галузі бухгалтерського обліку в банках, Міжнародних стандартів аудиту і Кодексу етики професійних бухгалтерів та з інших предметів, які Комітет може визначати обов'язковими, здійснюється шляхом складання аудиторами іспиту, який проводиться в порядку, що затверджується Комітетом.

Комітет установлює обов'язкові процедури подання заяви та проведення іспиту, включаючи способи оцінювання та визначення оцінки, що потрібна для отримання сертифіката.

Аудитори мають продемонструвати, що вони:

- мають відповідні знання з конкретних предметів;

- здатні застосовувати знання практично;

- здатні застосовувати свої знання для розв'язання комплексних завдань з різних предметів;

- здатні брати до уваги наявність альтернативних рішень;