Контрольная работа: Периферійне обладнання та мережеві технології
Незалежно від внутрішньої конструкції кожного окремого протоколу, всі вони мають певні спільні функції і властивості:
Ініціалізація зв’язку. Кожен протокол має засоби для ідентифікації РС по імені, номеру або двох атрибутах. Ця схема є доступною для всіх рівнів передачі інформації. Обмін інформацією між певними вузлами активізується після визначення вузла-адреси (як правило- файлового серверу робочої станції, що ініціює діалог. Ініціююча станція також встановлює один із двох типів діалогу: датаграму і сеанс.
Відправка і отримання даних. Кожен протокол надає засоби для відправки і отримання повідомлень робочими станціями адресата і джерела. Протокол накладає певні обмеження на довжину повідомлень. Крім того, він надає учасника діалогу сеансового типу засоби для визначення статусу діалогу.
Завершення обміну . Протокол надає засоби для коректного завершення діалогу (4, С.123) .
Як вже повідомлялось, існує два типи міжкомп'ютерного обміну даними - датаграми та сеанси.
Датаграма - це повідомлення, яке не потребує підтвердження про прийом від приймаючої сторони. Якщо таке підтвердження необхідно, то адресат повинен сам послати спеціальне повідомлення. Для здійснення обміну цим способом приймаюча і передаюча сторони повинні дотримуватись певного протоколу. Кожна датаграма є окремим повідомленням і при наявності декількох датаграм в ЛОМ порядок їх доставки не гарантується. В деяких випадках максимальна довжина датаграм набагато менша, ніж довжина повідомлень в сеансах. Проте, в більшості випадків швидкість передачі датаграм набагато більша ніж швидкість передачі повідомлень у сеансах.
На противагу датаграмам, в сеансі передбачається створення логічного зв’язку для обміну повідомленнями між РС і гарантується отримання повідомлень. В той час, коли датаграми можуть передаватись в будь-який період часу, в сеансах для передачі повідомлень спочатку необхідно виконати деяку підготовчу роботу:сеанс необхідно спочатку встановити, після цього йде передача даних, і після закінчення обміну сеанс необхідно закрити.
Фірма Novell з мережевою ОС NetWork приймає протоколи ІРХ для обміну діаграмами і SPS для обміну в сеансах.
Протокол ІРХ (Internetwork Packet Exchange - міжмережевий обмін пакетами) використовується модулями перенаправлень файлів. Він виконує функції адресації, маршруторування і перемикання в процесі передачі пакетів повідомлень. протокол ІРХ більш швидкодіючий ніж протокол SPХ, 95% доставки інформації - безпомилковий.
Протокол SPХ (Sequenced Packet Exchange - послідовний обмін протоколами) призначений для встановлення діалогу і використовується напротязі сеансу. Для обміну даними по цьому протоколу спочатку необхідно встановити логічний зв”язок між двома учасниками. Після цього повідомлення можуть функціонувати в двох напрямках. Протокол SPХ гарантує передачу інформації в вірній послідовності.
Протоколи високого рівня (їх ще називають протоколами перенаправлення файлів) використовуються фірмами ІВМ і Microsoft в програмних продуктах LAN Manager i LAN Server використовують потокол SМВ (Server Massage Block - Блоки повідомлень сервера). Фірма Novell в ОС NetWork використовує протокол NCP (NetWork Core Protocol - Протокол ядра NetWork). В однорангових ЛОМ інколи використовується протокол SМВ.
Мережеві ОС LAN Manager i LAN Server перехоплюють звернення прикладних програм на РС до функції вводу/виводу і направляють їх на сервер. Здійснюється це таким чином. Програмні модулі на РС, що використовують протокол SМВ і DLR (DOS LAN Requester) відкривають сеанс зв’язку NetBios з програмним забезпеченням LAN Manager або LAN Server, що працюють на сервері. Після цього DLR i сервер обмінюються SМВ- блоками. Фірма ІВМ визначає чотири категорії SМВ- блоків: управління сеансом, доступу до файлів, обслуговування прінтера і повідомлень.
4. Поняття браузера. Сучасні браузери
обладнання звіт база протокол браузер
Браузер — це програма, призначена для перегляду веб-сайтів. Вона встановлює зв'язок із веб-сервером, завантажує на комп'ютер сторінку,розташовану за заданою користувачем адресою, тавідтворює її на екрані.
Вигляд веб-сторінки (гіпертекстового документа) у вікні браузера залежить від наявних у ній тегів — команд мови розмітки НТМL. Стильоформлення сайтів визначає також інформація, записана мовою CSS (CascadeStyleSheets — аркуші каскадних стилів) у НТМL-документах чи окремих файлах. Сучасні браузери здатні відображати ілюстрації, відтворювати анімацію, відеоролики і звук.
Браузери забезпечують можливість переміщуватися простором Всесвітньої павутини. Переглядаючи веб-сторінки, що містять гіперпосилання, і клацаючи їх, користувач може швидко переходити від однієї сторінки до іншої (5, С.212).
На сьогодні найбільшого поширеннянабули браузери Internet Explorer , Mozilla Firefox , Opera , Google Chrome.
InternetExplorer
Internet Explorer for Mac (Internet Explorer Macintosh Edition) — браузер, якийрозробляла Microsoft для Mac OS, спочаткунабазікоду Internet Explorer. Згодомкодверсійрозділили. Internet Explorer бувбраузером, якийпостачавсязазамовчуванняму Mac OS з 1997 по 2003 рік, після Netscape Navigator іпередвиходомпершоїверсіїбраузера Apple Safari. Такерішеннябулоприйнятепіслязначноїінвестиції Microsoft у Apple. Останнє значне оновлення було 27 березня 2000 року. Остання версія - 5.2.3 (16 червня 2003). У червні 2003 року Microsoft оголосила про припинення робіт з удосконалення та оновлення продукту, також у заяві говорилось про те, що компанія буде вести технічну підтримку продукту до кінця 2005 року. 31 січня 2005 року браузер зник з списку доступних продуктів, а 31 грудня 2005 року Microsoft припинила технічну підтримку Internet Explorer for Mac. Microsoft коментує подібне рішення завершенням життєвого циклу продукту і пропонує використовувати інші сучасні браузери (як приклад приводиться Apple Safari).
Для роботи в Iнтернеті необхідно мати простий і зрозумілий інструмент, який дозволив би використовувати всі можливості мережі. Одним з таких інструментів є пакет програм Internet Explorer(MIE), розроблений фірмою Microsoft . Основним сервісом в Iнтернеті останнім часом стала Всесвітня павутина (WWW), тому головною програмою пакета Internet Explorer є програма перегляду Web-сторінок. Отже, Internet Explorer - провідник Iнтернета, що підтримує можливості, закладені розробниками Web-сторінок. Оскільки Iнтернет - це не лише Всесвітня павутина, то в комплект Internet Explorer входить також програма для роботи з електронною поштою Internet Mail, яка підтримує стандартні поштові протоколи Iнтернета. Крім того, надана можливість роботи з новинами за допомогою програми Internet News.
Mozilla Firefox
Mozilla Firefox (укр. МозіллаФайрфокс, Жар-лис, Вогнелис) — безплатнийвеб-оглядачзвідкритимкодом, заснованийнаядрі Gecko (Проект Mozilla). Післявипускуверсії 1.0 9 листопада 2004 рокуодержавсхвальнівідгукивідбагатьохвидань, включноіз «Форбс» [1]] і «The Wall Street Journal» [2]. Ізбільшяк 25 мільйонамизавантаженьзголовногосайтувперші 100 днівпіслявипускуверсії 1.0, Firefox ставоднієюізнайуживанішихпрограмізвідкритимкодом. 19 листопада 2005 року (за 344 дні після випуску версії 1.0) Firefox було завантажено в 100 мільйонний раз. Станом на червень 2007 Firefox має 15 % ужитку в світі. Існують версії для Windows, Mac OS X, Linux, OS/2, FreeBSD, Solaris й інших операційних систем.
На відміну від найрозповсюдженішого на початок 2005 року, вбудованого в Windowsвеб-оглядача InternetExplorer, Firefoxзабезпечує вищий рівень безпеки користувача, здатний захищати його від нав'язливої реклами, має низку нових можливостей, таких як: • блокування вікон-поплавців; • відкриття сторінок у вкладках, а не в окремих вікнах; • додатки, що надають нові можливості, наприклад, IETab, ScrapBook, Firebugтощо, сотні найменувань; • теми, які змінюють зовнішній вигляд. Під час розробки Firefoxособлива увага приділялась підтримці стандартів W3C. Тому іноді веб-сайти, написані з порушенням стандартів у розрахунку на перегляд лише в Internet Explorer, можуть відображатись неправильно. Тепер, зокрема через поширення Firefox, такі сайти трапляються все рідше. На відміну від Mozilla Suite, який представляє собою набір веб-орієнтованих додатків, Firefox — лише веб-оглядач, він менший, швидший і простіший у використанні. Також Firefox надає деякі додаткові можливості, наприклад настроювані панелі інструментів.
Opera
Opera (Опера) — браузер (веб-оглядач), який може впоратися з багатьма задачами, пов'язаними з Інтернетом, тобто не лише з переглядом веб-сторінок, а й з надсиланням та отриманням електронної пошти, завантаженням файлів, доступом до ftp-серверів, веденням списку контактів та Інтернет-чатом. Вважається одним із найшвидших браузерів. Браузер Opera було розроблено компанією OperaSoftware, розташованою в Осло, Норвегія. Він працює на багатьох операційних системах, включно з MicrosoftWindows, Mac і Linux. Також він займає одну з найвищих позицій серед браузерів для мобільних телефонів (OperaMini), смартфонів і КПК (кишенькових персональних комп'ютерів). Браузер Opera безкоштовний для персональних комп'ютерів. Міжнародна версія браузера має багатомовний інтерфейс, включаючи український.
Google Chrome
Google Chrome — веб-оглядач розроблений компанією Google. Його програмна архітектура була створена з чистого аркуша (однак використовуючи інше програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, у тому числі компоненти WebKit та Mozilla) з метою задоволення поточних потреб користувачів. Нова архітектура насамперед визнає той факт, що на сьогодні більшість веб-сайтів є не просто веб-сторінками, але веб-програмами. Заявленими перевагами даної архітектури є підвищена стабільність, швидкість, безпека, а також чистий, простий та ефективний інтерфейс користувача.
Після 100 днів тестування в стадії публічної бети Google випустив версію 1.0 свого оглядача 11 грудня 2008 року.