Контрольная работа: Поняття, предмет та значення охорони праці
– переведенні працівника за його згодою на легшу роботу відповідно до медичного висновку і стану здоров'я;
– обов'язковому соціальному страхуванні власником усіх працівників від нещасних випадків і професійних захворювань;
– виплаті сум на надання одноразової допомоги, що належать потерпілому працівникові за період його тимчасової непрацездатності;
– наданні працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці;
– забезпеченні працівників спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту, змиваючими та знешкоджуючими засобами;
– відшкодуванні власником моральної шкоди, заподіяної працівникові;
– забезпеченні комплексного розв'язання завдань охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів.
Охорона праці як галузь регламентує основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом (далі – власник) і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Основним законом, що гарантує право громадян на безпечні та шкідливі умови праці, є Конституція України, де проголошено, що громадяни України мають право на працю, яку вони вільно вибирають або на яку погоджуються.
Міжпредметні зв’язки: питання курсу «Основи охорона праці» органічно пов’язані з такими курсами, як «Безпека життєдіяльності», трудове, цивільне, кримінальне, адміністративне право та інші. Дисципліна "Охорона праці" органічно пов'язана з багатьма питаннями дисциплін “Фізіологія”, “Гігієна людини”, “Ергономіка”, “Психологія”, “Фізика”, “Хімія”, “Екологічне право”, “Спеціальна техніка”, “Тактико-спеціальна підготовка”, “Цивільна оборона” та “Медична допомога”.
Виходячи з вищесказаного працівники юристи повинні знати:
1. законодавчі акти, правила, положення в області охорони праці;
2. перелік небезпечних і шкідливих факторів і їхня небезпека для людини;
3. про основні напрямки зниження травматизму і загибелі людей при виконанні службових обов’язків.
Студенти інституту після вивчення курсу «Основи охорони праці» повинні отримати знання щодо нормативно–правових питань законодавства з охорони праці, виробничої санітарії, електробезпеки, гігієни праці, способів надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках, аваріях. Вони повинні вміти:
· користуватися правилами з техніки безпеки (ТБ), проводити інструктаж з питань охорони праці, пов’язаних з роботою у шкідливих у небезпечних умовах;
· оцінювати обставини і приймати рішення щодо попередження вибухонебезпечних виробництв;
· правильно діяти у разі виникнення пожежі;
· користуватися первинними засобами пожежогасіння, пожежним інвентарем та пожежним інструментом;
· запобігати виникнення вибухів, проводити профілактику вибухів;
· уміти правильно діяти у разі ураження підлеглих та інших осіб електричним струмом;
· надавати першу допомогу потерпілим при нещасних випадках;
· уміти попередити ураження особового окладу шкідливими виробничими чинниками та знати засоби захисту від них;
· правильно діяти під час виконання службових обов’язків та у випадках загрози життю та здоров’ю від злочинних елементів.
2. Соціально-економічне значення охорони праці
охорона праця навчальний дисципліна
Науково-технічний прогрес поряд із благами приніс людству на жаль, і численні лиха. Людина – творець науково-технічного прогресу – стала його заручником.
За даними Міжнародної організації праці (МОП) щорічно у результаті нещасних випадків на виробництві і від професійних захворювань у світі помирають майже 2 мільйони чоловік. Ще біля 270 мільйонів чоловік отримують травми у результаті нещасних випадків на виробництві. При цьому зареєстровано біля 160 мільйонів людей, що страждають професійними захворюваннями. Функції Міжнародної організації праці передбачають збір і розповсюдження інформації з усіх питань, що стосуються міжнародного регулювання умов праці і виробництва.
Проблема створення безпечних і нешкідливих умов праці в Україні існувала завжди, несприятлива економічна ситуація для зниження рівня травматизму і загибелі людей існує й зараз. На засіданнях Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення неодноразово відзначалися незадовільне становище в галузі гарантування безпеки праці і високий рівень травматизму в країні. Про це свідчить статистика нещасних випадків. Так, ще 15 років назад щорічно в Україні на виробництві травмувалося біля 125 тисяч чол. (це приблизно одна людина на дві тисячі громадян України), що в декілька разів більше, ніж в 2005 році (більше 21 тисячі); з них близько 3 тисячі гинуло (1 тисяча – протягом 2005 року), біля 5-6 тисяч – щорічно отримують професійні захворювання.
В Україні від травм кожні двадцять годин вмирає одна особа, а самі травмування відбуваються кожні десять хвилин.