Контрольная работа: Поняття процесуальних строків, їх види та значення

• подання суду особами, які беруть участь у справі, письмових зауважень щодо неповноти або неправильності їх запису, у разі їх ознайомлення із технічним записом або журналом судового засідання (ч. 1 ст. 199 ЦПК);

• направлення справи до суду першої інстанції, який її розглядав, після закінчення апеляційного провадження (ст. 322 ЦПК);

• направлення справи до суду, який її розглядав, після закінчення касаційного провадження (ст. 352 ЦПК).

десятиденний строк передбачений для:

• вирішення суддею питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі (ст. 122 ЦПК);

• подання заявником позовної заяви, коли цьому передувала заява про забезпечення доказів або позову (ч. 4 ст. 133 та ч. 4 ст. 151 ЦПК);

• подання заяви до суду особою, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, про скасування таких заходів (ч. 2 ст. 154 ЦПК);

• розгляду заяви про роз’яснення рішення суду (ч. З ст. 221 ЦПК);

• подання заяви про перегляд заочного рішення (ч. 2 ст. 228 ЦПК);

• розгляду заяви про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку шляхом надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації (ч. 1 ст. 281 ЦПК);

• подання апеляційної скарги на ухвалу суду (ст. 294 ЦПК);

• вчинення суддею-доповідачем низки дій, пов’язаних із забезпеченням апеляційного розгляду справи (ст. 301 ЦПК);

• вирішення суддею-доповідачем питання про прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом (ч. 1 ст. 327 ЦПК);

• витребування судом касаційної інстанції справи, надсилання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлення строку, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу (ч. 1 ст. 328 ЦПК);

• подання заяви про приєднання до касаційної скарги (ст. 329 ЦПК);

• підготовки доповіді суддею-доповідачем, у якій він викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з’ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі (ст. 331 ЦПК);

• постановлення ухвали суддею-доповідачем про надходження скарги, оформленої без дотримання вимог, або у разі несплати суми судового збору чи несплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду (ст. 355 ЦПК);

• розгляду заяви про поновлення пропущеного строку (ч. 2 ст. 371 ЦПК);

• розгляду судом питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу (ч. 2 ст. 374 ЦПК);

• розгляду судом подання державного виконавця (ст. 375 ЦПК);

• розгляду судом питання про вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (ч. 2 ст. 378 ЦПК);

• розгляду судом питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (ч. 2 ст. 379 ЦПК);

• подання учасником виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення (ст. 385 ЦПК);

• розгляду такої скарги у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються (ст. 386 ЦПК).

п’ятнадцятиденний строк встановлюється, коли:

• призначається справа до розгляду після закінчення дій підготовки до судового розгляду (ч. 2 ст. 156 ЦПК);

• розглядається заява про перегляд заочного рішення (ст. 230 ЦПК);

• вирішується питання про допуск скарги до провадження у зв’язку з винятковими обставинами і витребування справи (ст. 356 ЦПК).

двадцятиденний строк має місце, коли подається апеляційна скарга на рішення суду після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 294 ЦПК).