Контрольная работа: Попередній фінансовий аналіз підприємства

· продаж дебіторської заборгованості факторинговим компаніям чи банкам;

· термінова виписка рахунків на великі партії товарів;

· відтермінування проплати товарів покупцями для стимулювання їх попиту;

· продаж товарів за зниженими цінами при достроковій проплаті за них готівкою;

· одержання завдатку від покупця за товар на суму не меншу ніж залишок дебіторської заборгованості;

· організацію фінансового контролю за станом дебіторської заборгованості;

· орієнтацію на велику кількість покупців (їх диверсифікація) з метою уникнення ризику несплати за товар одним із покупців;

· селективність – виділення певних товарів, що не продаються у кредит у певні періоди часу.

Довготермінові зобов’язання – це зобов’язання, погашення яких не буде проведено на протязі майбутнього фінансового року.

Як бачимо, за даними табл.4, за звітній період сума довгострокових зобов’язань збільшилася на 171.665 тис. грн. або на 132.65%.

Отже, загалом частка позикового капіталу збільшилася ((1661.075+171.665):279.76) у 6.55 разів , тому співвідношення власного і позикового капіталів на кінець періоду становить 1:1: частка власного капіталу зменшилась на 6%, і становить 50%, позикового – збільшилася на 6%, і становить 50%. Для підприємств, які працюють в умовах розвинутих ринкових відносин, нормальним явищем, що забезпечує достатньо стабільний стан фінансів для інвесторів і кредиторів, вважається відношення власного капіталу до його загальної суми на рівні 60%. У цьому разі ризик кредиторів зводиться до мінімуму, оскільки, продавши майно, сформоване за рахунок власного капіталу, підприємство зможе погасити свої боргові зобов’язання навіть тоді, коли частину майна, в яку вкладено позикові кошти, буде знецінено. Критичним значенням коефіцієнта відношення позикового капіталу до власного вважається одиниця( що і спостерігається в даному нам випадку). Однак економісти вважають, що при високих показниках оборотності оборотних коштів критичне значення коефіцієнта може перевищувати одиницю без істотних наслідків для ринкової стійкості. В нашому випадку гарантія повернення зовнішнього боргу забезпечується.

На вибір схеми формування структури капіталу підприємства впливають:

· організаційно-правова форма підприємства (приватне підприємство, акціонерне);

· галузеві особливості операційної діяльності (підприємства з високим рівнем фондомісткості продукції і високою часткою необоротних активів мають звичайно низький кредитний рейтинг і орієнтуються при формуванні капіталу переважно на власні джерела: чим коротший операційний цикл, тим у більшій мірі використовується капітал з різних джерел;

· розмір підприємства: чим він менший, тим у більшій мірі на стадії створення капітал формується за рахунок власних джерел;

· рівень оподаткування прибутку: при низьких ставках податку на прибуток чи певних пільгах з оподаткування у певних випадках є вигідніше використовувати власний капітал порівняно з позиченим;

· міра ризику, визначена засновниками підприємства;

· вартість капіталу, одержаного з різних джерел: звичайно вартість позичених і залучених коштів є меншою, ніж вартість власного капіталу.

Можемо виділити такі позитивні якості позикового капіталу:

· широка можливість залучення додаткового капіталу при високому кредитному рейтингу підприємства;

· можливість розширення активів і відповідно господарсько-фінансової діяльності підприємства;

· менша вартість позикових коштів за рахунок врахування відсотків за кредит у витратах підприємства (вилучення відсотків за кредит із суми прибутку, що оподатковується – так званий «податковий щит»);

· здатність збільшувати рентабельність власного капіталу за рахунок ефекту фінансового лівериджу.

Недоліками цього виду джерела формування капіталу є:

· зростання фінансового ризику, зниження фінансової стійкості: їх рівень прямо пропорційний росту питомої ваги позичкового капіталу;

· складність процедури залучення кредитних ресурсів (гарантії, заклади і т. д.);

· генерація активами, сформованими за рахунок залучених коштів, меншої при інших однакових умовах прибутку, яка знижується за рахунок відсотків, що підлягають сплачуванню;

· висока залежність вартості позикового капіталу від кон’юнктури фінансового ринку. Так при зниженні середньої кредитної ставки на ринку використання отриманих кредитів, особливо на довгостроковій основі, стає невигідним, при наявності більш дешевих кредитних джерел.

2. Аналіз фінансової стійкості підприємства.