Контрольная работа: Порядок реєстрації безробітних, пошуку підходящої для них роботи та працевлаштування

Міжрегіональна Академія Управління Персоналом

Контрольна робота

з дисципліни:

„Організація діяльності служби зайнятості”

за темою:

„Порядок реєстрації безробітних, пошуку

підходящої для них роботи та

працевлаштування”

Работа была сдана в Киеве в МАУПе --- декабрь 2003

Викладач:

Погарченко Володимир

Анатолійович

Київ, 2003

Зміст

Вступ

1.Реєстрація та ведення обліку громадян, які шукають роботу, державною службою зайнятості...................................................................................4

2. Реєстрація безробітних державною службою зайнятості та умови призначення допомоги по безробіттю.....................................................6

3. Перереєстрація громадян, раніше зареєстрованих як таких, що шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості........................10

4. Місце і роль комерційних посередницьких бюро і агенств у працевлаштуванні громадян....................................................................12

Висновок

Список використаної літератури.................................................................................14

Вступ.

Державна служба зайнятості як автномний орган при Міністерстві праці та соціальної політики України був створений у 1991 році. Вона складається з національного центру, що контролює дорівневу мережу обласних центрів зайнятості, одного Республіканського центру (в Криму), 24 обласних центрів і двох міських центрів у Києві й Севастополі з однаковим статусом, а також 655-ти місцевих центрів, підпорядкованих попереднім.

Отже, Державна служба зайнятості – це централізована структура спеціальних органів, утворена для комплексного вирішення питань регулювання зайнятості населення, професійної орієнтації і соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян. До 1990 року Державна служба зайнятості була неперебудованою службою працевлаштування, що існувала в системі Міністерства праці.

Також до 90-х років на Україні (та в СРСР) поняття "безробіття" не мало права на існування. Втім, біржі праці були вже й тоді, але їх діяльність зводилася зазвичай до аналізу вакансій на підприємствах. У ті "золоті" для ринку праці часи шукачеві роботи на вибір пропонували 3-4 варіанти.

Сьогодні - все навпаки: на одне вакантне місце - кілька претендентів, та й обов'язки центрів зайнятості набагато ширші.Їм ще далеко до аналогічних структур за кордоном. Проте боротьба з безробіттям існує та прогресує . Узяти хоча б той факт, що існує страхування по безробіттю, яке певною мірою компенсує матеріальні збитки у разі втрати роботи. Цей закон існує закордоном, і в Україні також уже розроблено його проект Державним центром зайнятості. А німецьку модель організації роботи біржі праці запроваджено в одному з районних центрів зайнятості Києва (і варто було, бо досвід в Німеччині по боротьбі з безробіттям вже понад 50 років).

В даній роботі ми розглянемо конкретно порядок реєстрації та ведення обліку державною службою зайнятості безробітних, а також гарантії працевлаштування громадян та їх обов′язки сприяти своєму працевлаштуванню, місце і роль комерційних посередницьких бюро і агенств (у тому числі за кордоном).

Громадяни мають право на безплатне сприяння державної служби зайнятості у працевлаштуванні.

До державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Незайняті громадяни (в тому числі особи, які доглядають за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду), інваліди та пенсіонери, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації у цій службі. Під час реєстрації кожна особа самостійно або із застосуванням автоматизованої системи за допомогою працівника державної служби зайнятості заповнює картку персонального обліку громадянина, який шукає роботу (безробітного) і особистим підписом підтверджує достовірність внесених до неї даних та ознайомлюється з пам’яткою «Ваші права — Ваші обов’язки». Форма зазначеної картки персонального обліку (далі — КПО) затверджується Мінпраці.

Зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулися до державної служби зайнятості, підлягають обліку. Під час прийому таких громадян працівник державної служби зайнятості проводить консультацію з цих питань і робить відповідні записи у картці консультації. Форма зазначеної картки затверджується Мінпраці.

Реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, здійснюється державною службою зайнятості за місцем постійного проживання (постійної або тимчасової прописки) за умови пред’явлення паспорта і трудової книжки, а у разі потреби — військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють, а іноземних громадян і осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, — тільки за наявності постійної прописки.

У разі відсутності у громадянина паспорта його може замінити довідка, яка видається житлово-експлуатаційною конторою або місцевим органом внутрішніх справ із зазначенням місця постійного проживання (постійної або тимчасової прописки) особи, якщо паспорт перебуває в органах внутрішніх справ на оформленні, переоформленні, а також свідоцтво про народження та довідка з житлово-експлуатаційної контори або органів місцевого самоврядування із зазначенням місця проживання (постійної або тимчасової прописки) для громадян до 16 років.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--