Контрольная работа: Прогнозування можливих надзвичайних ситуацій на виробництві
ЗМІСТ
Вступ
1. Прогнозування можливих НС на виробництві
1.1 Оцінка зон впливу СДОР при розгерметизації ємкостей і сосудів
1.2 Оцінка зон впливу вибухових процесів
1.3 Оцінка пожежонебезпечних зон
2. Стійкість об’єкта і шляхи її підвищення
Література
Вступ
Ціль і задачі цивільної оборони – навчити діям у надзвичайних ситуаціях: вмінню визначити засоби захисту населення, основам організації і проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, засобам, підвищення стійкості роботи об’єктів господарської діяльності.
Надзвичайна ситуація (НС) - це порушення умов життя і діяльності людей на об'єкті чи території, заподіяне аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією і т. ін., що привело чи може привести до людських чи матеріальних втрат.
Загальні ознаки НС:
- наявність чи загроза загибелі людей, чи істотне погіршення умов їхньої життєдіяльності;
- матеріальний збиток;
- істотне погіршення стану навколишнього середовища.
НС бувають: техногенного і природного характеру.
1. Прогнозування можливих НС на виробництві
1.1 Оцінка зон впливу СДОР при розгерметизації ємкостей і сосудів
Для визначення розмірів зон впливу виходять із припущення, що відбувся викид усієї кількості СДОР, що міститься в апараті (ємкості). Далі визначають розміри і площу зони хімічного зараження.
Розміри зон хімічного зараження залежать від кількості СДОР на об'єкті, фізичних і токсичних властивостей, умов збереження, метеоумов і рельєфу місцевості. На глибину поширення СДОР і на їхню концентрацію в повітрі значно впливають вертикальні потоки повітря. Їхній напрямок характеризується ступенем вертикальної стійкості атмосфери. Розрізняють три ступені вертикальної стійкості атмосфери: інверсію, ізотермію і конвекцію.
Інверсія в атмосфері - це підвищення температури повітря по мірі збільшення висоти. Інверсії в приземному шарі повітря найчастіше утворюються в безвітряні ночі в результаті інтенсивного випромінювання тепла земною поверхнею, що приводить до охолодження як самої поверхні, так і прилягаючого шару повітря.
Інверсійний шар є затримуючим в атмосфері, перешкоджає руху повітря по вертикалі, внаслідок чого під ним накопичуються водяний пар, пил, що сприяє утворенню диму і тумана. Інверсія перешкоджує розсіюванню повітря по висоті і створює найбільше сприятливі умови для збереження високих концентрацій СДОР.
Ізотермія характеризується стабільною рівновагою повітря. Вона найбільш типова для похмурої погоди, але може виникнути й у ранкові й у вечірні години. Ізотермія так само, як інверсія, сприяє тривалому застою пари. СДОР на місцевості, у лісі, у житлових кварталах міст і населених пунктів.
Конвекція - це вертикальне переміщення повітря з одних висот на інші. Повітря більш тепле переміщується вгору, а більш холодне і більш щільне - униз. При конвекції спостерігаються висхідні потоки повітря, що розсіюють заражену хмару, і це створює несприятливі умови для поширення СДОР.
Ступінь вертикальної стійкості приземного шару повітря може бути визначений за даними прогнозу погоди і з допомогою графіка (рис. 1.1).
Швидкість повітря, м/с | Ніч | День | |||||
Ясно | Напів’ясно | Похмуро | Ясно | Напів’ясно | Похмуро | ||
0,5 | |||||||
Інверсія | Конвекція | ||||||
0,6…2 | |||||||
2,1…4 | |||||||
Більш 4 | |||||||
Ізотермія | Ізотермія |
Рис. 1.1 Графік для оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря за даними прогнозу погоди
У табл. 1.1 і 1.2 приведені орієнтовані відстані, на яких можуть створюватися в повітрі уражаючі концентрації деяких видів СДОР для визначених умов.
Таблиця 1.1 - Глибини поширення хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості, км (ємкості не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
Найменування СДОР | Кількість СДОР в ємкостях (на об'єкті), т | |||||
5 | 10 | 25 | 50 | 75 | 100 | |
При інверсії | ||||||
Хлор, фосген | 23 | 49 | 80 | Більш 80 | ||
Амоніак | 3,5 | 4,5 | 6,5 | 9,5 | 12 | 15 |
Сірчистий ангідрид | 4 | 4,5 | 7 | 10 | 12,5 | 17,5 |
Сірководень | 5,5 | 7,5 | 12,5 | 20 | 25 | 61,6 |
При ізотермії | ||||||
Хлор, фосген | 4,6 | 7 | 11,5 | 16 | 19 | 21 |
Амоніак | 0,7 | 0,9 | 1,3 | 1,9 | 2,4 | 3 |
Сірчистий ангідрид | 0,8 | 0,9 | 1,4 | 2 | 2,5 | 3,5 |
Сірководень | 1,1 | 1,5 | 2,5 | 4 | 5 | 8,8 |
При конвекції | ||||||
Хлор, фосген | 1 | 1,4 | 1,96 | 2,4 | 2,85 | 3,15 |
Амоніак | 0,21 | 0,27 | 0,39 | 0,5 | 0,62 | 0,66 |
Сірчистий ангідрид | 0,24 | 0,27 | 0,42 | 0,52 | 0,65 | 0,77 |
Сірководень | 0,33 | 0,45 | 0,65 | 0,88 | 1,1 | 1,5 |
Таблиця 1.2 - Глибини поширення хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на закритій місцевості, км (ємкості не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
Найменування СДОР | Кількість СДОР в ємкостях (на об'єкті), т | |||||
5 | 10 | 25 | 50 | 75 | 100 | |
При інверсії | ||||||
Хлор, фосген | 6,57 | 14 | 22,85 | 41,14 | 48,85 | 54 |
Амоніак | 1 | 1,28 | 1,85 | 2,71 | 3,42 | 4,28 |
Сірчистий ангідрид | 1,14 | 1,28 | 2 | 2,85 | 3,57 | 5 |
Сірководень | 1,57 | 2,14 | 3,57 | 5,71 | 7,14 | 17,6 |
При ізотермії | ||||||
Хлор, фосген | 1,31 | 2 | 3,28 | 4,57 | 5,43 | 6 |
Амоніак | 0,2 | 0,26 | 0,37 | 0,54 | 0,68 | 0,86 |
Сірчистий ангідрид | 0,23 | 0,26 | 0,4 | 0,57 | 0,71 | 1,1 |
Сірководень | 0,31 | 0,43 | 0,71 | 1,14 | 1,43 | 2,51 |
При конвекції | ||||||
Хлор, фосген | 0,4 | 0,52 | 0,72 | 1 | 1,2 | 1,32 |
Амоніак | 0,06 | 0,08 | 0,11 | 0,16 | 0,2 | 0,26 |
Сірчистий ангідрид | 0,07 | 0,08 | 0,12 | 0,17 | 0,21 | 0,3 |
Сірководень | 0,093 | 0,13 | 0,21 | 0,34 | 0,43 | 0,65 |
Примітки до табл.1.1 і 1.2:
1. При швидкості вітру більш 1 м/с застосовують поправочні коефіцієнти, що мають наступні значення:
Швидкість вітру, м/с | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Поправочний коефіцієнт: | ||||||
при інверсії | 1 | 0,6 | 0,45 | 0,38 | — | — |
при ізотермії | 1 | 0,71 | 0,55 | 0,5 | 0,45 | 0,41 |
при конвекції | 1 | 0,7 | 0,62 | 0,55 | — | — |
2 Для обвалованих ємкостей із СДОР глибина поширення хмари зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--