Контрольная работа: "Золота булла"

Крім того, булла передписувала голові держави кожного року в визначені строки зустрічатися з курфюрстами для вирішення найважливіших державних справ: важливішою землею курфюрстів, Чеською, володів сам Карл, та, судячи по тодішньому положенню справ, мав право надіятися, що йому вдасться те, чого не вдалося його попередникам: вдержати імператорську владу в своєму домі та таким чином, хоча і за допомоги деякого обходу – через олігархії – створити для Німеччини монархію в лиці представників Люксембургської династії [6, 478-479].

Германська імперія не зробилася, таким чином, централізованою державою. Вона представляла собою конгломерат самостійних та фактично не пов’язаних між собою «імперських чинів», які вважалися обов’язковими членами імперії Правління Карла ІV, яке лише ненадовго посилило центральну владу, заклало традиції для подальшої політики династії Люксембургів, яка приділяла велику увагу своїм спадковим землям та йшла заради цього на чергові поступки князям та римській курії[4, 436].

Отже, історичне значення «Золотої булли» не в тому, що вона стала новим конституційним правом, а класифікувала вже діюче право, передусім звичаєве, яке сформувалося на основі традиції обирання королів, різноманітних правових випадків та привілеїв та формально завершила перехідний етап від спадково-виборної влади імператора в Х-ХІ ст. до виборної імператорської влади.

До наших днів збереглося сім рукописів «Золотої булли», написаних латинською мовою. Залишається спірним питання авторства (називаються імена Карла IV, італ. юриста Бартоло та ін.). «Золота булла» вплинула на розвиток державно-правової системи в Німеччині, де вона вважалася основним законом конституційного рівня до 1806 року, тобто до скасування імператора Священної Римської імперії германської нації. Вона мала загальноєвропейське правове значення у розумінні становлення виборчих засад у формуванні найвищої державної влади.

Історично значущою була мета, передусім політична, коли виникло питання про прийняття цього документа. Звичаєві права отримали в буллі не просте законодавче ствердження – вони вносилися імператором для обговорення з метою зміцнити імператорське законодавство, зберегти єдність імперії, внутрішній мир, суверенітет, заборонити роздори та їх погані наслідки для держави.

Висновки

Середньовічна Німеччина ХІV - XV століть розквітала в усіх сферах. Але, не дивлячись на це економічний розвиток відставав від розвитку інших країн. До того ж слабкою була влада королів, а роль духовенства посилювалася, що не сприяло поліпшенню ситуації. Карл ІV вирішив покласти всьому свавіллю в Германській державі кінець і в 1356 році видав документ, який закріплював права, обов’язки та привілеї архієпископів, курфюрстів, короля, державний устрій, було звернуто увагу на економічні та соціальні проблеми – «Золоту буллу».

До створення «Золотої булли» було багато передумов, які згодом відобразилися в документі: неправильна та роз’єднана політика всіх органів влади та самих представників цієї влади, не було єдиної монети, порядку, законодавства та ін. Карл за допомогою цього документу оформлює олігархію, яка була ще в зародку, створює певну послідовність обрання та подальшого правління майбутнього короля Германської держави, кожного з трьох архієпископів наділяє землею та частиною королівства для уникнення подальшої боротьби між ними.

Що стосується значення для історії цього документа, то воно велике, тому що саме ця історична пам’ятка класифікувала вже діюче право та з неї можна вилучити багато цікавого та корисного при створенні нових документів.

Отже, прийняття «Золотої булли» 1356 року в Німеччині мало дуже велике значення, тому що закріплювало законодавство, права та привілеї, посприяло вдосконаленню в сфері економіки, а відповідно в торгівлі та міждержавних відносинах.

Л ітература

1. Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. – Харьков: Одиссей, 2005. – 832 с.

2. История государства и права зарубежных стран / Под общ. ред. проф. П.Н. Галанза. – М.: Юридическая литература, 1963. – 600 с.

3. История государств и права зарубежных стран/Под общ. ред. д.ю.н., проф. Н.А. Крашенниковой. – М.: Норма, 2002. – 624 с.

4. История средних веков / Под ред. акад. Е.А. Косминского и гл. корресп. АН СССР С.Д.Сказкина. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1952. – 748 с.

5. История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. – М.: Издательство МГУ, 2001. – 744 с.

6. Оскар Егер. Средние века. – М.: Издательство АСТ, 1999. – 696 с.

7. Сборник документов по всеобщей истории государства и права / Под ред. А.С. Пашкова. – Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1997. – 144 с.

8. Семенов В.Ф. История средних веков. – М., 1970. – 610 с.

9. Юридична енциклопедія / Редкол.: Ю.С. Шемищченко (гол. редкол.) та ін. – К.: Українська енциклопедія, 1998. – 744 с.

Додаток 1

Король Карл І V

Додаток 2

Печатка Карла І V

Додаток 3

Зміст «Золотої булли»

Глава II. Об избрании римского короля.