Контрольная работа: Ризики інвестування в цінні папери. Міжнародний ринок позикових капіталів

Процентний ризик проявляється в зміні процентних ставок за наданими кредитними ресурсами.

Валютний ризик виникає у зв’язку з невизначеністю майбутнього руху курсів національної валюти щодо іноземних. Під вплив цього ризику підпадають усі суб’єкти інвестиційної діяльності, які здійснюють фінансові операції в іноземних валютах. Дуже залежать від нього клірингові розрахунки та бартерні операції.

Кредитний ризик означає можливість виникнення збитків унаслідок несплати або простроченого виконання клієнтом своїх фінансових зобов’язань. Отже, ризикує як кредитор, так і позичальник. У групі фінансових ризиків кредитні займають одне з чільних місць.

Для банків кредитний ризик складається із сум заборгованості позичальників за кредитами й овердрафтами, а також із заборгованості клієнтів за іншими угодами (свопами, акредитивами, гарантійними зобов’язаннями).

Як ризик неповернення основного боргу й процентів за позикою кредитний ризик виникає внаслідок:

· неможливості позичальника створити в майбутньому адекватний грошовий потік;

· невпевненості в реалізації в майбутньому за необхідною ціною застави під кредит;

· погіршення іміджу (репутації) позичальника у зв’язку з непередбаченими несприятливими змінами в діловому світі.

Підприємство може також підпадати під вплив кредитного ризику, якщо розміщує багато вільних коштів на банківському депозиті. Може виникнути ризик ліквідації банку, і в цьому випадку підприємство втратить більшу частину своїх вкладів.

Якщо компанія позичає гроші за овердрафтом, то вона може піддатися ризику, пов’язаному з рішенням банку знизити наданий кредит (граничну суму овердрафтної позики банк має право зменшити в будь-який час). Для компанії це ризик негайної ліквідації.

Ринком цінних паперів породжується інвестиційний ризик , який акумулює процентний і бізнес-ризики, а також зумовлює специфічний ринковий ризик. Сутність інвестиційного ризику полягає в ризику втрати, по-перше, укладеного (інвестованого) капіталу, і, по-друге, – очікуваного доходу.

Ринковий ризик , як правило, не пов’язаний з економічною ситуацією на підприємстві-емітенті. Він відображає зміни в очікуваннях інвесторів щодо перспектив підприємства-емітента. Зазвичай емітент не може контролювати рух своїх цінних паперів на ринку. Раптова війна, результати виборів, політична ситуація, хвороба або втрата президента, приплив золота тощо справляють величезний вплив на рух ринкових цін.

Головними чинниками, які визначають рівень ризику, є:

1. Співвідношення ризику та доходу.

2. Тривалість вкладення інвестицій.

3. Бар’єрна й позбавлена ризику ставки та премія за ризик.

4. Оцінка віддачі (доходу) укладеного капіталу.

2. Світовий ринок позикових капіталів: інституційна структура

Інституційна структура світового ринку позикових капіталів.

Вона відображає відносини між професійними фінансовими посередниками, позичальниками та кредиторами різних країн і передбачає виділення суб’єктів світового ринку позикових капіталів.

Суб’єкти світового ринку позикових капіталів:

1. Професійні посередники – транснаціональні банки, фінансові компанії, фондові біржі, кредитно-фінансові установи.

2. Позичальники і кредитори – офіційні інвестори (центральні банки, державні установи, міжнародні організації), приватні фірми та банки, страхові компанії, пенсійні фонди, транснаціональні компанії.

Основні тенденції розвитку інституційної структури світового ринку позикових капіталів: підвищення ролі держави в експорті капіталу, зниження ролі банків, підвищення ролі міжнародних економічних та валютно-фінансових організацій.

Поняття міжнародного ринку позикових капіталів

Ринок капіталів – це частина фінансового ринку, де формуються попит і пропозиція в основному на середньо- і довгостроковий позиковий капітал, специфічна сфера ринкових відносин, де об'єктом угоди є наданий у позику грошовий капітал і де формуються попит і пропозиція на нього.

Позиковий капітал – це кошти, віддані в позику під певний відсоток за умови повернення. Формою руху позикового капіталу є кредит. Основним його джерелом служать кошти, що вивільняються в процесі відтворення: амортизаційні фонди підприємств, частина оборотного капіталу в грошовій формі, прибуток, що йде на відновлення і розширення виробництва, грошові доходи і заощадження всіх верств населення. На ринку капіталів кредити надаються на термін понад рік. Ринок капіталів сприяє зростанню виробництва і збільшенню товарообігу, руху капіталів усередині країни, трансформації грошових заощаджень у капіталовкладення, відновленню основного капіталу.

Економічна роль цього ринку полягає в його спроможності об'єднати дрібні, розрізнені кошти й у такий спосіб активно впливати на концентрацію і централізацію виробництва та капіталу. З функціональної точки зору ринок капіталів – це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію і перерозподіл грошових капіталів з метою забезпечення процесу відтворення: з інституційної – сукупність кредитно-фінансових установ, фондових бірж, через які рухається позиковий капітал.

Таким чином, ринок капіталів – це складова частина фінансового ринку, що розпадається на ринок цінних паперів і ринок середньо- і довгострокових банківських кредитів. Це також найважливіше джерело довгострокових інвестиційних ресурсів для уряду, корпорацій і банків. Якщо грошовий ринок надає високоліквідні кошти в основному для задоволення короткострокових потреб, то ринок капіталів забезпечує довгострокові потреби у фінансових ресурсах. Він охоплює оборот позикового і банківського капіталів, комерційного і банківського кредитів, а також функціонування кредитних аукціонів.