Контрольная работа: Розміщення продуктивних сил

Черкаси – 2006

План:

1. Методи дослідження і розвитку продуктивних сил

2. Територіальна організація та розміщення виробництва

3. Придніпровський економічний район

4. Список літератури

1. Методи дослідження і розвитку продуктивних сил

Методом є спосіб досягнення будь-якої мети, вирішення конкретного завдання, методикою – сукупність методів практичного чи теоретичного пізнання дійсності, тому свідоме застосування наукою обґрунтованих методів у складі методології є важливою умовою отримання нових знань про досліджуваний об'єкт.

Економічні методи обґрунтування розміщення продуктивних сил. Вибір методів економічного аналізу залежить від рівня організації і характеру функціонування господарської системи та цілей її дослідження. Завдання аналізу завжди пов’язане з оцінкою стану економічної системи, виявленням причин певного явища та пошуком методів, засобів і ресурсів для поліпшення соціально-економічної ситуації. Для визначення стану або встановлення діагнозу територіальної економічної системи використовують кілька економічних методів.

Системний метод. Один із методів комплексного вивчення економіки як єдиного цілого з позицій системного аналізу. Територіальна економічна система як сукупність продуктивних сил і виробничих відносин є відкритою системою. Системними об'єктами є вхід, вихід, мета, зворотний зв'язок та обмеження.

Вхід економічної системи характеризується сукупністю природних, трудових, виробничих та інформаційних ресурсів. Переробка – перетворення сировини, матеріальних благ та послуг, необхідних для задоволення потреб суспільства. Мета – випливає з вимог законів виробництва і відтворення населення.

Особливості системного підходу до управління і регулювання виробництва полягають у переході від поточного управління процесами до стратегічного і перспективного, від відокремлених, часткових підсистеми до комплексної системи, до підвищення гнучкості й оперативності при освоюванні нових виробів і процесів, від аналізу окремих випадків до системного аналізу варіантів рішень, від підрахунку окремих елементів ефективності до комплексної оцінки всіх факторів. Системний аналіз управління виробництвом дає змогу всебічно оцінювати раціональність нових капітальних вкладень, інновацій, комплексно враховувати фактори розвитку виробництва, вдосконалювати інформаційні потоки та гарантує оптимізацію прийнятих рішень.

Балансовий метод. Метод оброблення й аналізу статистичних даних підприємства, галузі, регіону. Він дає змогу взаємопов’язувати ресурси та їх використання, виявляти пропорції та взаємозв’язки, які утворюються в процесі відтворення. У територіально-економічному аналізі використовують різні баланси, які можна згрупувати:

• баланси, які характеризують ресурси окремих продуктів, розподіл та використання їх у національній економіці (палива, машин тощо); їх складають переважно у натуральних показниках;

• баланси праці – баланс працездатного населення, баланс зайнятості та використання праці зайнятих та ін.;

• баланси, які характеризують утворення грошових ресурсів і використання їх у національній економіці, в окремих галузях чи населенням: баланс державного чи регіонального бюджету, баланс доходів і видатків галузі, баланс доходів і видатків населення та ін.;

• баланс виробництва і розподілу валового внутрішнього прибутку, платіжний баланс, міжгалузевий баланс виробництва та розподілу продуктів.

Нормативний метод. Передбачає врахування нормативів – розрахункових величин затрат живої та уречевленої праці на виробництво одиниці продукції або окремі види робіт і послуг.

Нормативи є вихідними даними для встановлення техніко-економічних норм на підприємствах з огляду сферу застосування вирізняють такі основні групи нормативів:

- нормативи використання матеріальних ресурсів;

- нормативи продуктивності устаткування;

- нормативи затрат праці.

Економіко-математичні методи. Комплекс наукових дисциплін, що сформувався на стику економіки з математикою і кібернетикою: економіко-статистичні методи, моделювання економічних процесів, методи оптимальних рішень тощо.

Економічний аналіз продуктивних сил і їх розміщення не обмежується переліком найбільш загальних методів. Дослідження їх розвитку і розміщення потребує творчого підходу до відбору і застосування методів з урахуванням вимог часу та поставлених цілей і завдань, зокрема у сучасних умовах необхідно використовувати комп’ютерну техніку і комп’ютерні технології.

2. Територіальна організація та розміщення виробництва

Теорія продуктивних сил ґрунтується на основі об’єктивних економічних законів продуктивну силу розуміють як спроможність чинників виробництва створювати продукт протягом певного періоду. Чим менше часу за незмінної чисельності зайнятих і задіяного капіталу втрачено на виробництво одиниці продукту, тим вище продуктивна сила всіх задіяних чинників виробництва.

Основою теорії формування і розміщення продуктивних сил є головне економічне відношення вартості створеного продукту до вартості витрат, які забезпечили його створення. У цьому відношенні відображені всі економічні, політичні та соціальні процеси. При цьому параметрами всіх продуктивних сил виступають:

- вартість праці, тобто чисельність зайнятих і ціна праці одного зайнятого;

- вартість основного капіталу, тобто фізична кількість основного капіталу і ціна одиниці основного капіталу;

- вартість оборотного капіталу, тобто кількість сировини, матеріалів, палива тощо, і ціна одиниці оборотного капіталу.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--