Контрольная работа: Схема частотоміра

У тригера два виходи: нульовий (Вих. «0») і одиничний (Вих. «1»). Одиничним називають вихід, на якому з'являється робочий сигнал при переході тригера зі стану «1» у стан «0». Другий вихід називається нульовим. Умовимося вважати, що в тригері записаний 0, якщо транзистор Т₁ закритий, а Т₂ відкритий. Зворотний стан приймемо за 1. Для того щоб тригер після підключення джерел живлення до нього виявився в певному стійкому (звичайно нульовому) стані, на його подається імпульс скидання, під дією якого тригер штучно переводиться в цей стан. Надалі перехід схеми з одного стану в інше відбувається при подачі на вхід позитивних імпульсів.

Нехай до моменту запуску тригер перебуває в нульовому положенні. При цьому негативна напруга на колекторі й базі транзистора Т₂ близько до нуля, на колекторі Т₁ приблизно дорівнює Е_к , на базі Т₁ позитивна напруга близько до нуля. Позитивний імпульс або перепад напруг, поданий на рахунковий вхід, коротшає за допомогою ланцюга, що диференціює, _R 7_C 3 і надходить на бази обох транзисторів. На відкритий транзистор цей імпульс робить замикаючу дію. Це приведе до виникнення лавинообразного процесу, у результаті якого тригер перейде в протилежний стійкий стан, коли Т₁ відкритий, а Т₂ закритий.

С приходом другого імпульсу тригер повернеться в нульовий стан, а на його одиничному виході з'явиться позитивний перепад напруг (Т₂ відкривається), що є робочим сигналом для наступного тригера лічильника. Завдяки діодам Д₁ і Д₂ тригер перекидається тільки від позитивних імпульсів.

Список використаної літератури

1. Жарковский Б.И.Приборы автоматического контроля и регулирования (устройство и ремонт): Учеб. для ПТУ.— 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. шк., 1989.

2. Крыскин А.М., Наумов И.З. Слесарь механосборочных работ. — М.: Высшая школа, 1974.

3. Атабеков В.Б. Ремонт электрооборудования промышленных предприятий: Учеб. для сред. ПТУ — 5-е изд., испр. М.: Высш. шк., 1985.

4. Беркович М.А. и др. Основы техники релейной защиты /М.А. Беркович, В.В. Молчанов, В.А. Семенов. — 6-е изд., перераб. и доп.—М.: Энергоатомиздат, 1984.

5. Бокман Г.А., Пузевский И.С. Конструкция и технология производства электрических машин. — М.: Высшая школа, 1977.

6. Вернер В.В., Вартанов Г.Л. Электромонтер-ремонтник. — М.: Высшая школа, 1982.

7. Коротков Г.С., Членов М.Я. Ремонт оборудования и аппаратуры pacпределительных устройств. — М.: Высшая школа, 1984.

8. Никулин Н.В. Справочник молодого электрика по электротехническим материалам и изделиям. — М.: Высшая школа, 1982.

9. Перельмутер Н.М. Электромонтер-обмотчик и изолировщик по ремонту электрических машин. — М.: Высшая школа, 1980.