Контрольная работа: Склади рідких ракетних палив

- пароконденсату до 250 л.

Отже загальна кількість розчинів на один резервуар складе:

3330+3000+250+6580 л.

Кількість промстоків, що утворюються під час нейтралізації 11 резервуарів Р-50, складе:

6580·11=72380 л.

Виходячи з існуючої експлуатаційної практики кількість промстоків, які будуть утворюватись від нейтралізації решти інфраструктури зберігання гептила складе близько 5% від кількості промстоків при нейтралізації 11 резервуарів Р-50:

72380·0,05=3619 л.

Таким чином загальна кількість промстоків від нейтралізації резервуарів, комунікацій та іншої інфраструктури ОЗРП складе:

72380+3619=75999 л.

Максимальна продуктивність установок 11Г427 по спалюванню промстоків складає 500 л/год. Час спалювання промстоків – 6 годин на день. Отже, об’єм протоків, що спалюватимуться одною установкою за день складе:

500*6=3000 л/день.

Кількість робочих днів при щоденній роботі однієї установки 11Г427 по зниженню промстоків складе:

75999/3000=26 днів.

4 ЗАХОДИ УТИЛІЗАЦІЇ

Однією зі складних і важких проблем, вирішити яку намагаються окремі регіони, є ліквідація залишків колишнього “ракетного щита”. Річ у тім, що, погодившись на повну та майже безумовну ліквідацію ядерної зброї та супутнього їй ракетного компонента, наші владці абсолютно не продумали, як насправді відбуватиметься ця ліквідація. Ядерні компоненти вивезли в Росію, ракети (точніше – їх оболонки) демонстративно порізали або зірвали. А що робити з рідкими складниками ракетного палива, зокрема із сумнозвісним ракетним окислювачем?

4.1 Технологія утилізації залишків гептилу та саміну

Ліквідація військової техніки ускладнюється тим, що в ній є залишки небезпечних для навколишнього середовища ракетних компонентів палива. Нейтралізують паливо за технологіями, які не відповідають сучасним вимогам екобезпеки і є дуже енергоємними [4].

З техніки, що демонтується, паливо виливається в сховище. Перш, ніж страшна зброя стане просто металобрухтом, її ще промивають водою. При цьому 1 літр залишкового палива створює близько 50 кубічних метрів промивної - "мертвої" води, яка має високий вміст гептилу. Знищується вона випалюванням. А ця процедура дуже не дешева. Аби знешкодити один кубічний метр смертоносної водички, витрачається 250-300 кг. палива.

Та навіть велика вартість технології - не найбільший головний біль. Справа в тім, що спалюють промводи, які мають компоненти ракетного палива, при температурі 800-1200°С. А при цьому неминуче утворюються різноманітні поліхлоровані сполуки, об'єднані однією назвою - діоксини. Вони впливають на людський організм значно агресивніше, аніж гептил і саміну. Смертельна доза ізомерів дибензо-пара-діоксина - 0,007 мг/кг. А всього в Україні цього " добра" накопичено, майже 3 тис. тонн [9].

Спростити і здешевити технологію знищення ракетного палива взялись фахівці кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності Вінницького національного технічного університету, якою керував доктор технічних наук Павло Молчанов. За основу вони взяли, так зване, холодне спалювання на основі каталітичних методів.

Температура, при якій відбуваються реакції перетворення смертоносної речовини у складові повітря: води, молекулярних азоту і кисню, близька до температури навколишнього середовища. Ці технології деструкції зовсім не потребують енерговитрат і дорогого обладнання. До того ж, використовуються вітчизняні каталізатори.

На жаль, розробку і використання технології гальмує традиційний консерватизм мислення та ще...гроші, які надає Конгрес США за програмою "Спільне зменшення загрози". Тож, може так статись, що пропозиція вінничан так і не знайде свого втілення на практиці.

4.2 Технологія утилізації меланжу

Ситуація зі збереженням компонентів ракетного палива в Україні з року в рік стає все небезпечнішою через корозію резервуарів, в яких зберігається меланж. За інформацією Міністерства оборони України, на 6 складах зберігається близько 16,5 тисяч тон меланжу, з яких 11,9 тис тон є некондиційними, тобто не можуть бути використані за призначенням. Саме це і зумовлює необхідність якнайшвидшої утилізації меланжу.

На сьогодні основним завданнями з утилізації меланжу, які стоять перед Міністерством оборони України є:

1)виключення загрози техногенної катастрофи через забезпечення безаварійного зберігання меланжу в місцях його зберігання до його утилізації;

2)забезпечення утилізації запасів компонентів рідкого ракетного палива екологічно безпечним, технічно прийнятним та економічно ефективним способом;

3)максимальне залучення іноземної матеріально-технічної допомоги для розв’язання цієї проблеми;

4)рекультивація місць зберігання компонентів рідинного ракетного палива після завершення процесу утилізації та передача земельних ділянок до територіальних громад.

На безпечне зберігання меланжу Міноборони щорічно витрачає понад 9 млн. грн. Варто додати, що ОБСЄ визначило утилізувати в Україні у 2009 році 3 тисячі тонн небезпечної речовини. враховуючи сьогоднішній стан виконання програми з утилізації компонентів ракетного палива, через 4-5 років необхідно буде виділяти кошти з бюджету не на утилізацію, а