Контрольная работа: Соціологія як наука. Предмет, структура та функції соціології

Описова функція — у систематизації нагромадженого дослідницького матеріалу у вигляді наукових звітів, книг тощо, в яких відтворюється ідеальний тип певного соціального об'єкта.

Інформаційна функція — у постачанні знань про соціальні об'єкти дійсності, які слугують базою для подальшого наукового аналізу.

Прогностична функція - у передбаченні майбутніх тенденцій розвитку як суспільства в цілому такі його окремих підсистем, що сприяє своєчасному прийняттю заходів для запобігання розвиткові негативних суспільних проявів.

3. Категоріальний апарат соціології, його призначення

соціологія кант вебер науковий знання

Щодо понятійного апарату соціології, то аналіз багаточислених підручників і робіт з соціології дає можливість, при врахуванні змін соціального життя, виділити три основних типи понять, які використовуються в цій науці: загальнофілософські, загальносоціологічні, конкретно-соціологічні. До першого типу понять відносять такі поняття, як: суспільство, суспільні відносини, соціальні і моральні норми, культура і культурні цінності, особистість, соціальне середовище тощо. До другого типу понять — соціальна дія, соціальна взаємодія, соціальний контроль, соціальний інститут, соціальний процес. До третього типу понять — думки людей стосовно до кого-небудь, рівень доходу певних соціальних груп тощо. Кожне із зазначених вище понять відображає якості, характеристики суб'єктів, явищ та процесів, які мають місце в соціальній дійсності.

Суспільство - це специфічна організація життєдіяльності людей, певний соціальний організм, система відносин, що зв'язує людей в єдине ціле.

Суспільні відносини — різноманітні зв'язки і стосунки, що виникають між соціальними суб'єктами, а також і всередині них у процесі їх економічного, соціального, політичного, культурного життя і діяльності.

Соціальні норми — зразки, стандарти діяльності, що склалися історично або усталилися як певні правила поведінки, виконання яких окремою людиною чи групою людей є необхідною умовою підпорядкування особистої діяльності суспільним вимогам.

Моральні норми — одна з найпростіших форм моральної вимоги, необхідний елемент моральних відносин і моральної свідомості. Дозволяють людині оцінювати свої та чужі вчинки, співвідносити їх з еталоном, спрямовувати й регулювати відносини з іншими людьми.

Культура — сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, вироблених людством протягом усієї історії, а також сам процес творення та розподілу матеріальних і духовних цінностей.

Соціальна дія — будь-яка дія, орієнтована на мотиви інших людей. Соціальною є та дія, яка усвідомлена самим суб'єктом, тобто спрямована на чітку ціль і використовує засоби, що відповідають меті.

Соціальна взаємодія — двосторонній процес обміну діями між двома або більшим числом індивідів. Соціальна взаємодія складаєтрься із окремих соціальних дій, включаючи статуси, коло прав і обов’яків, соціальні ролі, соціальні відносини, символи і значення.

Соціальний контроль — спосіб саморегулювання певної спільності, який за допомогою прийнятих соціальних норм забезпечує упорядковане функціонування всіх її компонентів.

Соціальний інститут — це закріплена у певній формі спеціалізована діяльність групи людей, що констатується у закладах та установах, наділених відповідними функціями залежно від конкретно-історичного типу суспільної діяльності.

Соціальний процес — послідовна зміна станів суспільства або його окремих частин, що виступає як рух у часі ряду соціальних подій або явищ певної спрямованості.

Основні поняття

Соціальне - властивість, яка внутрішньо притаманна особистості та спільностям, що формуються внаслідок процесів соціалізації та інтеграції індивіда в суспільство, в систему суспільних відносин;

— відображає зміст і характер взаємодії міх суб'єктами як результат виконання людиною певних соціальних ролей, які вона бере на себе, коли стає членом спільноти;.

— продукт взаємодії суб'єктів, який знаходить відображення в культурі, оцінках, способі життя людей;

Соціологія — наука про загальні і специфічні соціальні закони та закономірності розвитку і функціонування конкретно історичних, соціальних систем, механізми дії і форми вияву цих законів та закономірностей в діяльності особистості, соціальних груп та соціальних спільностей.

Соціальна реальність — соціальний світ, який створюється в процесі соціальних взаємодій суб'єктів, результат їх свідомості та життєдіяльності у визначеному територіальному і часовому просторі. Вона фіксується і в поведінці людей, і в характері їх ціннісних орієнтацій, і у формах організації життя, і у рольовій поведінці.

Суспільство — специфічна організація життєдіяльності людей, соціальний організм, система відносин, що пов'язує людей в єдине ціле.

Література

1. Бароноев А.О. О предмете социологии //Социологические исследования.-1991.-№ 5.

2. Ильин В.В. Теоретическое и эмпирическое в социологии: смена парадигм //Социологические исследования.-1996. -№ 1.

3. Кравченко А.Й. Социология. Учебное пособие, -М.: Академия, 1997

4. Социология.— М.;Мысль,1990.

5. Социология: наука об обществе. Учебное пособие /Ред. В.П. Андрущенко, Н.Й. Горлач.-2-е изд.-Х.: Б.И,, 1996.