Контрольная работа: Суть, цілі, завдання фундаментальних наук

Міністерство освіти та науки України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра менеджменту

Контрольна робота (Реферат)

з курсу: "Методологія і організація наукових досліджень"

на тему: "Суть, цілі, завдання фундаментальних наук"

Виконала: студентка VI курсу

групи ЗМО-10 м

Карпінська Н. В.

зал. книжка № 20107126

Перевірила:

Крушельницька Ольга Володимирівна

Житомир

2010

План

Вступ

Суть, цілі, завдання фундаментальних наук

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Наука пронизує буквально всі сфери людської діяльності: як матеріальної, так і духовної. У виробництво наукового продукту залучено величезні маси людей, численні наукові колективи, матеріальні засоби. Робота в сфері науки має свої специфічні особливості. Сучасний науково-технічний прогрес –– дітище науки.

Освіта і наука тісно зв’язані, переплетені між собою. Продукти науки завжди були основою сучасної освіти. І навпаки, науку творять високоосвічені, інтелектуально підготовлені для наукової діяльності члени суспільства. У період, коли наука все частіше стає продуктивною силою навчання науковим методам, знайомство з організацією науки стає необхідним елементом сучасної освіти.

Реферат на задану тему є досить актуальним, зважаючи на вищенаведене. Структура реферату містить одне питання, яке умовно можна поділити на три частини. Перша частина присвячена поняттю фундаментальних наук, їх взаємозв'язку з прикладними та внутрішній класифікації. Наступна частина розкриває завдання фундаментальних наук та їх цілі. Остання, завершальна частина, присвячена аналізу сьогодення для фундаментальних наук їх взаємозв'язку із результатами прикладних та фундаментальних досліджень. В цьому ж питанні проводиться класифікація фундаментальних досліджень.

Розглядаючи дану тему слід відзначити тісний взаємозв'язок фундаментальних та прикладних наук. Мета останніх полягає у застосуванні результатів, отриманих першими, при вирішенні пізнавальних і соціально-практичних проблем.Задовго до сьогоднішніх днів цю ситуацію передбачив великий натураліст, найбільший організатор і дослідник науки Д. І. Менделєєв. Йому належать пророчі слова: "Намагаючись пізнати нескінченне, наука сама кінця не має і, будучи всесвітньою, у дійсності неминуче здобуває народний характер…"

Суть, цілі, завдання фундаментальних наук

Основною ознакою поділу наук на фундаментальні і прикладні є відношення окремої науки до пізнавальної і практичної функцій науки вцілому, тобто ступінь, форма зв'язку з матеріальним виробництвом. Проте ознака ця, за якою пізнавальну і практичну функції науки приписують різним наукам, не може служити вичерпним критерієм при визначенні відмінності фундаментальних наук від прикладних.

Безумовно, фундаментальні науки вцілому пов'язані із завданнями матеріального виробництва більш опосередковано, і тому вони можуть бути більш віддалені від цих завдань, ніж науки прикладні. Але дані науки складаються з окремих досліджень, і ці окремі дослідження можуть знаходитися в різних відносинах із задачами матеріального виробництва. Тому деякі автори (А. Ф. Зотов, Дж. Уїрт, А. Либерман і ін.) вважають за краще говорити не про фундаментальні і прикладні науки, а про фундаментальні і прикладні дослідження, вважаючи тим самим, що носіями практичної і пізнавальної функцій в науці є саме дослідження, а не науки як такі. Але, по-перше, далеко не всі дослідження, що не мають практичних цілей, є фундаментальними. Можна привести достатню кількість прикладів "чистих" досліджень, які зовсім не мають фундаментального значення. А по-друге, не всі дослідження, що ведуться в рамках якої-небудь фундаментальної науки, є фундаментальними дослідженнями. Виявлення якої-небудь раніше невідомої комети в Сонячній системі або нового, раніше не поміченого астероїда і подальший розрахунок їх орбіт є прикладами "чисто" наукових інтересів, але дослідження ці фундаментальними не є. В той же час наука астрономія, в рамках якої ці дослідження проводяться, була і залишається наукою фундаментальною.

Виявлення серед небесних світил планет, відкриття Н. Коперником центрального положення в нашій планетній системі Сонця і побудова ним геліоцентричної системи, закони руху планет, встановлені Кеплером –– все це відкриття фундаментального характеру. Вони здійснюються в астрономії і тепер.

Наука є фундаментальною , якщо вона постійно націлена на такі відкриття, які призводять до поповнення або зміни знань про природу, до правильного розуміння оточуючого нас світу і нас самих. Фундаментальними прийнято називати дослідження, завдяки яким досягається така мета, тобто поповнюється запас знань про основні природні процеси, відкриваються властивості і закономірності, які раніше не були відомі і які в тій чи іншій мірі визначають картину світу (будучи в цьому значенні "базисними" для розуміння природи вцілому). Характерними прикладами таких досліджень в історії науки були теоретичні роботи Дж. К. Максвелла по формулюванню законів електромагнетизму; формулювання А. Ейнштейном спеціальної і загальної теорії відносності.

Наукові праці можна підрозділити на наступні вади: фундаментальні дослідження та прикладні дослідження.

Фундаментальне дослідження являє собою пошук за допомогою експериментальних і теоретичних методів нових закономірностей дійсності з метою їхнього пізнання іпрактичного використання, фундаментальне дослідження звичайно не ставить яких-побудь практичних цілей прикладного характеру, їх задачею єпошук повою, незвіданого. Згідно з деякими даними тільки 5-10 % фундаментальних досліджень єрезультативними, але вони і забезпечують загальний науковий прогрес.

Фундаментальні дослідження нерідко називаються пошуковими і наголошується, що в процесі цих досліджень відбувається не стільки вживання і модернізація спеціалізованих методів, що існують, скільки розробка істотно нових. Фундаментальними знаннями вважають поволі старіючу частину наукової інформації. За кордоном фундаментальну науку часто називають "чистою". Останнє знайшло своє закріплення і в назвах наукових об'єднань: ІЮПАП –– Інтернаціональне об'єднання чистої і прикладної фізики, ІЮПАК –– Інтернаціональне об'єднання чистої і прикладної хімії і т.п. Походження терміну "чистий" дещо претензійне, практично тут маються на увазі наукові дослідження, не залежні від практицизму і меркантильності. Поза сумнівом, що під фундаментальними дослідженнями мають на увазі ту гілку в наукових дослідженнях, яка безпосередньо не пов'язана з прямими запитами виробництва і суспільної практики. Згідно з цим вважають, що фундаментальні дослідження розвиваються, перш за все, через внутрішню логіку розвитку науки.

Фундаментальні дослідження направлені, перш за все, на внутрішні потреби і інтереси науки, на підтримку її функціонування як єдиного цілого, і досягається це шляхом розробки узагальнюючих ідей і методів пізнання, що характеризують глибинні підстави буття. Саме тому говорять про "чисту" науку, теоретичну науку, про пізнання заради пізнання.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--