Контрольная работа: Технічне обслуговування системи живлення двигуна автомобіля ЗИЛ-130
Паливопідкачувальний насос призначається для подавання палива з бака в поплавцеву камеру карбюратора. Найбільш поширені паливопідкачувальні насоси діафрагмового типу (рис. 1.4.). Після того, як ексцентрик розподільного вала двигуна натиснув на зовнішній кінець важеля 1 насоса, діафрагма 5 штоком 3 відтягується вниз. У порожнині над діафрагмою створюється розрідження, під дією якого відкриваються впускні клапани 6. Паливо з бака, пройшовши крізь сітчастий фільтр 7, заповнює порожнину над діафрагмою [4].
Коли виступ ексцентрика сходить із важеля 7, пружина 10 повертає останній у вихідне положення. Водночас діафрагма 5 під дією пружини 4 прогинається вгору. Під тиском палива, що надійшло в порожнину над діафрагмою, закриваються впускні клапани й відкривається випускний 9. Паливо з насоса надходить у поплавцеву камеру карбюратора. Під час заповнювання поплавцевої камери паливом діафрагма насоса залишається в нижньому положенні, а важіль 1 переміщується по штоку 3 вхолосту. Паливо до карбюратора в цьому разі не надходить. Щоб заповнити поплавцеву камеру карбюратора, коли двигун не працює, треба натиснути на важіль 2 ручного підкачування, зв'язаний із діафрагмою насоса.
Діафрагму 5 виготовляють із лакотканини або прогумованої тканини, клапани – з бензооливостійкої гуми, а їхні пружини – з бронзового дроту.
Паливопідкачувальний насос Б-10, що встановлюється на двигунах ЗИЛ-130, має три впускних і три випускних клапани. Зусилля від ексцентрика розподільного вала двигуна до важеля привода паливного насоса передається штангою [3].
|
1.5 Впускний і випускний трубопроводи
Впускний трубопровід двигуна автомобіля ЗИЛ-130 являє собою кришку міжциліндрового простору, відлитий з алюмінієвого сплаву. У кришці виконані канали для підведення пальної суміші до циліндрів і фланець для установки карбюратора. Канали омиваються охолодною рідиною, що сприяє підігріванню пальної суміші, запобіганню утворення плівки на внутрішній поверхні впускного трубопроводу в холодний час року. Охолодна рідина відводяться через фланець, у якому встановлений термостат. На кришці виконаний фланець для кріплення оливозаливної горловини і штуцер вентиляції картера.
1.6 Глушник
Глушник служить для зменшення шуму випуску відпрацьованих газів, і гасіння тліючих часток сажі. Він складається (рис. 1.5) з циліндричного корпуса 3, усередині якого встановлені перегородки 4, що утворюють розширювальні камери. Гази, що відробили, підводяться по випускних трубах 1 і попадають у перфоровані труби 2, де змінюють напрямок і швидкість руху, завдяки чому зменшується шум випуску. Тліючі частки сажі труться об стінки труб і, втрачаючи енергію, гаснуть. Гази, що відробили, відводяться по трубі 5 в атмосферу [4].
2. Технічне обслуговування системи живлення двигуна автомобіля ЗИЛ-130
2.1 Основні несправності
Технічне обслуговування системи живлення карбюраторних двигунів. Основні несправності проявляються, як правило, в порушенні роботи дозувальних систем карбюратора, внаслідок чого він приготовляє занадто багату або бідну суміш, під час згоряння якої двигун не розвиває повної потужності, перевитрачає бензин і викидає з відпрацьованими газами багато токсичних (шкідливих) речовин.
Ознака сильного порушення дозування суміші карбюратором – робота двигуна з різкими ударами («стрільба»): в карбюратор – у разі перезбіднення суміші, в глушник – у разі перезбагачення. Ознакою роботи двигуна на перезбідненій суміші є також його перегрівання. В разі сильного перезбагачення суміші відпрацьовані гази набувають темного кольору [4].
Поширена причина несправності карбюратора – встановлення жиклерів невідповідної пропускної спроможності.
Причини нерезбагачення суміші:
високий рівень палива в поплавцевій камері;
викручування й випадання жиклерів;
засмолення повітряних жиклерів;
негерметичність клапана економайзера й порушення регулювання його привода;
неповне відкривання повітряної заслінки.
Причини перезбіднення суміші:
зменшення подачі бензину;
підсмоктування повітря в місцях кріплення карбюратора та впускного трубопроводу до головок циліндрів;
мала подача бензину в карбюратор;
пошкодження діафрагми підкачувального насоса або нещільне прилягання його клапанів;
нещільне кріплення паливопроводів до штуцерів;
низький рівень бензину в поплавцевій камері;
заїдання повітряного клапана в пробці бензобака;
засмічення паливопроводів і фільтрів.
Надмірне збагачення суміші спричинює прискорене спрацьовування циліндро-поршневої групи. Особливо шкодить двигуну погане очищення повітря повітряним фільтром [4].
2.2 Роботи що виконуються при ТО
|
|
|
Перевірити: кріплення приладів і агрегатів системи до автомобіля (двигуна), а також їхніх деталей між собою; правильність роботи привода дроселя (повноту відкривання й закривання) та привода повітряної заслінки. Виконати потрібні профілактичні роботи з паливним і повітряним фільтрами. Перевірити за допомогою манометра або приладу НИИАТ (модель 527Б) роботу бензонасоса, не знімаючи його з двигуна, рівень палива в по плавцевій камері, легкість пуску та роботу двигуна. В разі потреби відрегулювати карбюратор на режимі холостого ходу, контролюючи вміст оксиду вуглецю у відпрацьованих газах.
Обслуговування повітряного фільтра полягає в заміні оливи в оливній ванні, промиванні фільтрувального елемента та перевірці кріплення його до двигуна. Фільтрувальний елемент треба промити, потім занурити в чисту оливу, вийняти, дати стекти оливі й постави ти на місце. Корпус фільтра слід старанно очистити зсередини від бруду, оливи та відстою. У ванну фільтра залити оливу для двигуна (свіжу або відпрацьовану).
Із паливного фільтра грубої очистки слід періодично зливати від стій бруду й води та промивати фільтрувальний елемент у бензині або ацетоні з наступним продуванням стисненим повітрям. Розбирати фільтрувальний елемент не рекомендується.