Контрольная работа: Техніко-економічне обґрунтування водогосподарських комплексів
Різницю (Ці – Сі ) називають прибутком окремої галузі. Отже, коефіцієнт Эі дозволяє судити про те, який прибуток отримає окрема галузь на кожну гривну капіталовкладень. Він повинен бути не нижчим нормативного, який визначається відповідно галузевим інструкціям.
Показник, зворотній коефіцієнту загальної економічної ефективності – термін окупності капіталовкладень, тобто
Т = К / П.
Будівництво об’єкту рахують економічно доцільним, якщо Т< ТН .
В гідроенергетиці вартість продукції визначається залежністю
ЦГЕС = m (aN + bЭ),
де Ni Э – потужність і енергія;
a і b – тарифні ставки;
m – коефіцієнт, який враховує втрати в мережах і витрату електро-
енергії на власні потреби.
Тарифні ставки змінюють в залежності від району країни. Визначення вартості електроенергії за двохставочними тарифами є економічним важелем, який стимулює ущільнення графіків навантаження енергосистеми. Добові графіки навантаження промислових підприємств, які споживають однакову кількість енергії, мають різну споживчу потужність.
Задоволення нерівномірності графіка навантаження приводить до пониження коефіцієнта використання обладнання і коефіцієнта корисної дії ГЕС. Тому вартість продукції ГЕС в другому випадку повинна бути вищою, що і враховується введенням тарифу на потужність.
При визначенні загальної економічної ефективності необхідно враховувати негативний ефект заморожування капіталовкладень при будівництві і зміни вартості продукції в часі. Тоді коефіцієнт загальної економічної ефективності
`Эі = `Пі /`Кі ,
де `Кі – зведені до базисного року капіталовкладення;
`Пі – прибуток і-ого учасника комплексу.
Зведений прибуток вираховують за такою залежністю
де d Пt – зміна прибутку в рік tпорівняно з попереднім;
m– число років, протягом яких змінюється прибуток;
tб – базисний рік;
Е0 – коефіцієнт врахування фактору часу.
Коефіцієнт загальної економічної ефективності ВГК (з nучасниками) з урахуванням фактору часу визначається так
Література
1. Комплексное использование и охрана водных ресурсов / Под ред.
О.Л. Юшманова/ – М.: Агропромиздат, 1985.
2. Зарубаев Н.В. Комплексное использование водных ресурсов. – Л. Стройиздат, 1976.
3. Грищенко Ю.М. Комплексне використання та охорона водних ресурсів. Рівне, 1997.