Контрольная работа: Україна-Румунія: співробітництво в гуманітарній сфері

Сторони також домовилися про проведення чергових засідань робочих органів Президентської Комісії до кінця поточного року.

У ході консультацій було розглянуто питання про хід виконання Плану консультацій між міністерствами обох країн на 2008-2009 роки, стан та перспективи подальшого розвитку двосторонніх відносин у політичній, економічній, гуманітарній, консульській сферах.

Значну увагу було приділено питанням розвитку гуманітарного співробітництва. Було підкреслено важливість належного забезпечення культурно-гуманітарних потреб осіб, які належать до української меншини в Румунії та румунської в Україні.

Глава української делегації Костянтин Єлісєєв ознайомив румунську сторону із заходами, які проходять в Україні і світі в рамках вшанування 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні, підготовкою до Міжнародного Форуму у Києві 22 листопада.

З румунського боку було висловлено солідарність з українським народом та підтримку дій України у справі міжнародного визнання Голодомору.

Сторони погодилися з необхідністю подальшого розвитку договірно-правової бази двосторонніх відносин та поглиблення співробітництва в консульській сфері. Румунська сторона висловила свою підтримку європейського та євроатлантичного курсу України.

Не варто забувати про те, що між Чернівецькою областю (Україна), Сучавським повітом (Румунія) та округом Швабія (Німеччина) підписаний Меморандуму про партнерство , в рамках якого Чернівецька область реалізує 19 спільних проектів з Сучавським повітом по програмі сусідства «Україна - Румунія», в тому числі 4 проекти, де партнером виступає Чернівецька обласна державна адміністрація.

Поряд з цим, у 2002 році було запропоновано проведення щорічного молодіжного футбольного турніру "Чотири регіони для Європи". Турнір почергово проводиться у одній із трьох країн. У серпні 2005 р. IV етап юнацького футбольного турніру відбувся у Чернівцях. Перемогли буковинські футболісти - юнаки 1989 року народження.

Чернівецькою областю було запропоновано поглибити співробітництво в сфері охорони здоров'я (йдеться про актуальні для регіону питання подолання дитячої смертності, боротьби з туберкульозом, лікування ракових захворювань та СНІДу), соціальній сфері (сучасні методики роботи в дитячих будинках, інтернатах, догляду за престарілими), сфері захисту навколишнього середовища і управління водними ресурсами (методики очищення русел річок, передбачення повеней у гірських місцевостях), культурній сфері (ознайомлення населення партнерських регіонів зі звичаями і традиціями шляхом обміну творчими і аматорськими колективами, виставками картин, проведення тижнів Чернівецької області у Румунії та Німеччині), підписання угод про партнерство між містами і селами.

3. Міжнародна наукова конференція «Україна-Румунія-Молдова»

У Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича відбулася міжнародна наукова конференція «Україна – Румунія – Молдова: історичні, політичні та культурні взаємини в контексті сучасних європейських процесів». Цей захід, зокрема, ставив за мету започаткувати традицію проведення подібних наукових форумів у Чернівцях для налагодження конструктивного діалогу українських, румунських і молдовських учених задля забезпечення аналізу спільних проблем та пошуків шляхів їх розв’язання.

Перший подібний захід відбувся у травні 2001 року, коли в Чернівецькому національному університеті було проведено міжнародну наукову конференцію «Україна – Румунія – Молдова: історичні, політичні та культурні аспекти взаємин». Нову конференцію ініціювали й організували кафедра політології та соціології ЧНУ та Буковинський політологічний центр.

У роботі конференції взяли участь науковці, дипломати і практики державного управління з України, Румунії, Молдови, Австрії та Росії, а також керівники місцевих національно-культурних товариств. Загалом було близько 100 учасників. Діяльність конференції широко висвітлювали національні та регіональні засоби масової інформації.

Одним із завдань форуму було накреслення перспективних планів тристоронніх взаємин та розвитку транскордонного, зокрема єврорегіонального співробітництва між Україною, Румунією і Молдовою.

Крім доробку гостей форуму, в ньому були представлені результати наукових пошуків чернівецьких дослідників, насамперед істориків і політологів. Зокрема, широку апробацію актуальних прикладних досліджень здійснив колектив кафедри політології та соціології університету

Під час заходу активно обговорювалися питання минулого взаємин сусідніх держав.

Сучасні проблеми, надбання та перспективи етнополітики країн аналізували учасники секції «Значення етнонаціональних процесів у взаєминах між Україною, Румунією та Молдовою».

Належну увагу привернула культурна сфера взаємодії трьох народів, ключові питання якої порушувалися на засіданнях секції «Культурні, наукові та освітні контакти у відносинах між Україною, Румунією і Молдовою», на якій головували професор В. Фісанов (Чернівці) та доктор В. Демчук (Сучава).

Гострі дискусії стосовно надбань і упущень у транскордонній співпраці в гуманітарній сфері виникли під час засідання «круглого столу» експертів «Етнічні взаємини на території єврорегіону «Верхній Прут»: підсумки установчого періоду».

На підсумковому пленарному засіданні учасники конференції одноголосно ухвалили пропозиції, в яких містяться рекомендації щодо наступних кроків у зближенні трьох держав. Зокрема, було підтримано ідею регулярного (раз на три роки) проведення конференцій на широку тематику україно-румуно-молдовських взаємин у Чернівцях. Запропоновано започаткувати регулярне проведення Чернівецького форуму, який має стати місцем зустрічі і постійного діалогу політичної, ділової та інтелектуальної еліти України, Румунії і Молдови. Було запропоновано також не обмежуватися цими заходами, а проводити тематичні конференції з усього спектру тристоронніх взаємин по черзі в Молдові, Румунії та Україні. Накреслено взаємоприйнятні підходи до необхідності розробки спільних проектів з написання сучасних, європейського рівня наукових монографій, підручників і посібників з історії, стану взаємин та політичних перетворень в Україні, Румунії і Молдові.

За результатами конференції передбачено видати збірку наукових праць, до якої увійдуть найгрунтовніші доповіді та повідомлення.

4. Українська меншина в Румунії

Згідно з офіційними результатами загальнонаціонального перепису населення у Румунії проживають близько 63 тис. етнічних українців. (За альтернативними підрахунками Союзу українців Румунії, українська громада країни налічує понад 200 тисяч осіб).

Компактно етнічні українці проживають в Марамуреші (понад 36 тис.), Південній Буковині (понад 10 тис.), Банаті (понад 8 тис.) і Добруджі (приблизно 1,5 тис.). В Марамуреші і Південній Буковині українці є автохтонним населенням, які завжди проживали анклавами у переважно румунському середовищі. Українці Добруджі є нащадками запорізьких козаків, які переселились наприкінці XVIII століття з Запорізької Січі в дельту Дунаю і заснували Задунайську Січ. У Банаті українці з’явилися на рубежі XIX-XX століть, внаслідок процесу трудової міграції населення з території Західної України, а також у результаті переселення в цей регіон у післявоєнні роки українців з Марамурешу (вони заселяли населені пункти, в яких раніше компактно проживали німці, які масово емігрували до ФРН).

У Румунії діють дві громадські організації етнічних українців: Союз українців Румунії (СУР, створений у 1990 році, адреса: м.Бухарест, сектор 1, вул. Каля Вікторієй, 216) та Демократичний союз українців Румунії (ДСУР, створений у 1996 році, адреса: м.Сігету Мармацієй, вул. Александру Іващук, 29).

Висновок

Таким чином, нормативно-правову базу українсько-румунських відносин становлять: Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією, укладений 2 червня 1997 р.; Угода про співробітництво в галузі культури, науки та освіти між Кабінетом Міністрів України і Урядом Румунії від 3 вересня 1992 року; Протокол про співробітництво у сфері освіти між профільними міністерствами України та Румунії на 2008/2009, 2009/2010 та 2010/2011 навчальні роки укладений у липні 2008 року; Комітет співробітництва з питань культури, освіти, національних меншин та громадської інформації Української Румунської Спільної Президентської Комісії; Культурно-інформаційний центр у складі Посольства України в Румунії.

Румунська присутність в Україні в гуманітарній сфері характеризується як постійною, так і тимчасовою формами. Серед постійно діючих структур можна назвати румунські культурологічні організації, що знаходяться в Україні, Румунську православну церкву. Тимчасовим видом є румунські студенти, які навчаються у вищих навчальних закладах України по лінії гуманітарного обміну. Також часто відбувається організації та проведення румунських національних свят на території України, конференції, консультацій тощо.

Використані джерела