Контрольная работа: Українська преса на західноукраїнських землях по Першій світовій війні

Далі виходили: в Яворові — місячна газета „Українське Слово" (1929—1937), у Бродах — місячна газета „Брідські Вісті" (з 1936 р), у Сокалі — двотижнева газета під назвою „Голос з-над Буга" за редакцією П. Стефанишина (1936—1937), що продовжував традицію органу Ради повітової і виходив під тією ж назвою; у Зборові в 1933-1938 рр. філія Товариства „Просвіта" видавала двічі на місяць „Зборівські Вісті"; Городенка мала свою щомісячну газету, присвячену освітнім і господарським справам, під назвою „Городенські Вісті" (1930) і т. д.

Врешті, мала свій орган Лемківщина, що виходив у Львові двічі на місяць у 1934—1939 рр. під назвою „Наш Лемко" за редакцією історика Лемківщини Ю. Тарновича.

З органів, що виразно стояли на ґрунті чужонаціональних чи угодових інтересів, продовжуючи традиції „Рідного Краю", що виходив в 1920—1923 рр. за редакцією М. Яцківа, виходили такі як господарсько-політична газета табору Пілсудського під назвою „Селянин" та „Недільна Газета" для села і міста.

Не бракувало в цю добу і органів москвофільства. Переживши свій розквіт у минулому столітті, виявило воно себе лише двома органами. Покинувши так зване „язичіє", один з них прийняв для підтримки і ширення ідей „русскости" літературну російську мову. Була це тижнева газета „Русской Народной организации" під назвою „Русский Голос", що почав виходити з 1922 р. Друга — для ширення тієї ж ідеї примушена була прийняти... українську літературну мову. Це тижнева газета „Рус. Сел. Организации", що з 1928 р. почала виходити під назвою „Земля і Воля”.

З часописів українського мистецтва в першу чергу треба згадати такі органи: місячник під назвою „Українське Мистецтво", що його в 1926 р. почав видавати у Львові М. Голубець, та квартальник Асоціації незалежних українських митців під назвою „Мистецтво", що в 1932—1933 рр. виходив за редакцією П. Ковжуна.

Зміст „Мистецтва" складався з творів визначніших українських та європейських митців, як також з праць істориків українського мистецтва. Крім досконалих репродукцій цілий зміст цього квартальника приніс праці таких авторів: В. Січинського, П. Ковжуна, В. Хмелюка та інших, що давали силуету (сильветку) з життя і творчості М. Дольницької, М. Глущенка, О. Грищенка, Ф. Ємця, Ферручіо, Ферраці, О. Усачова та інших, спомини та огляди українського мистецтва, в яких підносилися проблеми нового мистецтва, його завдання тощо; мистецькі фейлетони (М. Бутович, М. Рудницький), рецензії і хроніка.

Поруч із цими органами образотворчого мистецтва впродовж цієї доби виходили також часописи, присвячені музиці, театру, хору тощо. Були це такі часописи: „Аматорський Театр", що появився у Львові 1925 р. як додаток до „Народньої Просвіти"; „Музичні Вісті", що їх видавала 1934 р. „Музична Накладня"; „Торбан"; місячник Союзу українських професійних музик під назвою „Українська Музика", що виходив (1937) у Львові за редакцією 3. Лиська; місячник для організації українських хорів під назвою „Боян", що його видавало Співоче Товариство „Дрогобицький „Боян" (Львів-Дрогобич, 1929-1930).

До мистецьких органів треба віднести місячник „Світло і Тінь", що його в 1933-1936 рр. видавало Українське Фотографічне Товариство у Львові, як також і двотижневик, присвячений кіновому мистецтву, що його в 1930—1934 рр. видавала у Львові С. Куликівна під назвою „Кіно".