Контрольная работа: Управління ризиками банку

- здійснення систематичного аналізу фінансового стану клієнтів банку;

- здійснення систематичного аналізу платоспроможності і кредитоспроможності банку;

- застосування принципу поділу ризиків;

- рефінансування кредитів;

- проведення політики диверсифікації (широкий перерозподіл кредитів у дрібних сумах, наданих великій кількості клієнтів, при збереженні загального обсягу операцій банку);

- страхування кредитів і депозитів;

- застосування застави;

- застосування реальних персональних і “мнимих” гарантій;

- хеджування валютних операцій;

- збільшення спектру здійснюваних операцій (диверсифікація діяльності).

2. Аналіз балансу банку.

Баланс - це метод економічного групування і відображення коштів банку за складом, розміщен­ням та джерелами утворення, це основа фінансової звітності, яка відображає його активи, зобов'язання та власний капітал у грошовому виразі на певну дату.

У балансі здійснюється систематизація бухгалтер­ської інформації за попередньо визначеними правила­ми. Баланс є головним інструментом для вивчення діяль­ності банку.

Елементи, що безпосередньо пов'язані з оцінкою фінансового стану в балансовому звіті, визначають:

Активи - це ресурси, що контролюються установою банку в результаті попередніх подій і з яких передба­чається отримання майбутньої економічної вигоди, що врешті призведе до потоку грошових коштів для установи.

Зобов'язання - це поточні обов'язки установи банку, що випливають із попередніх подій, виконання яких пов'язане з відпливом ресурсів (активів).

Капітал - залишкова частка в активах після від­рахування всіх зобов'язань.

В основу побудови балансу банків покладено такі принципи:

■ Інформація в балансі відображається методом подвійного запису. Кожна банківська операція, що підлягає реєстрації в балансі, аналізується з
позиції бухгалтерської моделі облікової формули балансу:

Активи = Зобов'язання + Капітал;

■ Баланс банку може складатися як у розгорнутій формі, тобто за всією номенклатурою діючих ра­хунків, так і за скороченою формою - за статтями
балансу. Баланс, складений за скороченою фор­мою, називається балансовим звітом;

■ Балансовий звіт та звіт про прибутки і збитки взаємопов'язані. Цей зв'язок може бути представ­лений в обліковій моделі:

Активи = Зобов'язання + Капітал + (Доходи - Витрати);

■ Банк повинен представляти балансовий звіт, у якому групуються активи і зобов'язання за їх характером і подається перелік у порядку їх відносної ліквідності;

■ Повне і чітке відображення стану всіх коштів і цінностей, зосереджених у комерційних банках за окремими видами (це забезпечує контроль за їх збереженням та цільовим використанням);

■ Одностороння форма складання балансу. Табли­ця балансу складається з двох частин: перша - актив - характеризує стан (тобто залишки і роз­міщення коштів); друга - пасив – характеризує джерела цих же коштів і їх цільове призначення. Пасив включає зобов'язання та капітал. Різниця між доходами і витратами банку на певну дату показується в капіталі на статті «Фінансовий результат поточного року» і може впливати на капітал як позитивно, так і негативно. Правильно складений баланс має рівність сум статей активу і пасиву;

■ Відображення однорідних за економічною суттю операцій на одній і тій же статті балансу;

■ Щоденне складання балансу пов'язане з опера­тивністю обліку в комерційних банках. Забез­печення своєчасного щоденного складання
балансу досягається на даному етапі шляхом використання сучасних банківських технологій, комп'ютеризації.