Контрольная работа: Управління ризиками банку

Облікова формула балансу - це одночасно як алге­браїчна, так і економічна моделі. Як алгебраїчна вона може бути представлена по-різному, наприклад: Активи - Зобов'язання = Капітал.

Як економічна модель вона символізує істину - те, що мені належить, за вирахуванням того, що я вам винен, становить мій капітал.

Отже, використання цього бухгалтерського рівняння дозволяє за загальними даними балансового звіту визна­чити платоспроможність банку. Різниця між банків­ськими активами і зобов'язаннями становить реальну величину власного капіталу банку. Банк є платоспро­можний доти, доки величина його власного капіталу більша за нуль.

Кожна банківська операція, що підлягає реєстрації в балансі, аналізується з позиції його облікової формули.

Операція завжди відображається, як мінімум, двома змі­нами в бухгалтерському рівнянні, та після запису кожної операції повинна зберігатися рівність між правою і лівою частинами рівняння. Можна виділити чотири типи опе­рацій (Табл. 1):

Таблиця 1. Правила реєстрації банківських операцій у балансі

№ пор.	Типи операцій	Актив	Пасив (зобов'язання і капітал)
1. 2. 3. 4.	Прийнято готівкою початковий внесок на депозитний вклад (операція одночасно збільшує актив та пасив) Перераховано з рахунку клієнта за партію продукції постачальнику в інший банк (операція одночасно зменшує актив і пасивПерераховано НБУ за куплені облігації ВДП (операція змінює структуру активів) Перераховано з поточного рахунку клієнта на депозитний (операція змінює структуру пасивів)	+	+ ±

3. Аналіз активних та пасивних операцій банку .

Банківські операції відображаються окремими статтями в ба­лансі комерційного банку. Залежно від того, в якій частині бала­нсу вони обліковуються, їх поділяють на пасивні й активні.

Пасивні операції - це операції з мобілізації ресурсів комер­ційного банку. За видом банківських ресурсів розрізняють пасив­ні операції з формування власних, залучених (депозитних) та по­зичених (не депозитних) ресурсів. Операції з формування власних ресурсів охоплюють:

- операції з формування статутного капіталу банку;

- операції з формування резервного фонду банку;

- операції з формування страхових фондів банку;

- операції з формування інших фондів банку спеціального при­значення, які створюються за рахунок прибутку банку і викорис­товуються відповідно до рішення, прийнятого вищою управлін­ською ланкою комерційного банку;

- операції, пов'язані з формуванням і розподілом банківського прибутку.

Операції з формування залучених ресурсів називають пасив­ними депозитними операціями. Вони відображають процес за­лучення й обліку в банківському балансі тимчасово вільних кош­тів юридичних, фізичних осіб, банків, які зберігаються на різно­манітних рахунках (строкових і до запитання). Вкладниками мо­жуть бути як юридичні та фізичні особи, що постійно обслуго­вуються в даному банку (клієнти банку), так і юридичні і фізичні особи, що не належать до постійних клієнтів цього банку, а об­слуговуються в іншому банку.

У банківській практиці України передбачена можливість ви­бору банку для постійного обслуговування і для проведення окре­мих депозитних операцій на вигідних умовах в інших банках. З цією метою банки відкривають рахунки до запитання (поточні, бюджетні) та на строк (депозитні). Наявність залишку грошових коштів на цих рахунках дає можливість банку, що обслуговує власників рахунків, використовувати ці залишки як ресурси для здійснення активних операцій з метою отримання доходу. Паси­вні депозитні операції створюють можливість користування тим­часово вільними грошовими коштами інших банків, які зберіга­ються на кореспондентських рахунках (кошти до запитання) та строкових депозитах (кошти на строк).

Отже, пасивні депозитні операції можна класифікувати: