Контрольная работа: Управлінські інформаційні системи в аналізі та аудиті

В графі Кол. вказується ознака ведення кількісного обліку по рахунку (субрахунку). Якщо по рахунку ведеться кількісний облік, то в графі ставиться “+".

В графі Заб. вказується, чи є рахунок позабалансовим. Якщо рахунок є позабалансовим, то в графі Заб. ставиться “+". Такий рахунок не буде кореспондувати в бухгалтерських проводках з балансовими рахунками.

В графі Акт. вказується ознака “активності" рахунку, яка визначає, яким чином буде відображатись залишок по рахунку. Порядок призначення “активності" рахунку залежить від того, створюється у Плані рахунків новий рахунок чи новий субрахунок до вже існуючого рахунку.

Для нового рахунку ця ознака може приймати будь-яке з 3-х значень: “активний”, “пасивний" або “активно-пасивний". Конкретне значення ознаки визначається потребами обліку. Проте, якщо вводиться новий субрахунок для вже існуючого рахунку, ця ознака береться з рахунку вищого рівня.

Рахунок, позначений як активний, не буде мати сальдо по кредиту в звітах програми. Якщо ж залишок дійсно вийшов кредитовим, то він буде відображатись як дебетовий, але зі знаком “-".

Рахунок, позначений як пасивний, навпаки, не має дебетового залишку. Якщо залишок буде дебетовим, то він буде відображатись по кредиту, але зі знаком “-”.

У графах Субконто1... Субконто3 вказуються види субконто рахунку. Значення цих стовпчиків вказують на ведення аналітичного обліку по цьому рахунку. Наприклад, зазначення в графі Субконто1 виду субконто Матеріали буде означати, що по рахунку ведеться аналітичний облік в розрізі найменувань матеріалів.

База даних (date base) - це сукупність збережених у пам'яті комп'ютера даних, що відображають стан деякої предметної області. Дані взаємозалежні і спеціальний образ організовані. При такім інформаційному відображенні предметних середовищ упор робиться не на самі об'єкти і їхні властивості, а на відносини між ними, що відповідає так називаної реляційної точці зору на бази даних.

"1С: Предприятие" являє собою систему прикладних рішень, побудованих за єдиними принципами і на єдиній технологічній платформі. Керівник може вибрати рішення, що відповідає актуальним потребам підприємства і надалі розвиватиметься у міру зростання підприємства або розширення завдань автоматизації.

В основі системи програм "1С: Предприятие" лежить єдина технологічна платформа. Вона є фундаментом для побудови всіх прикладних рішень. Наявність єдиної технологічної платформи не просто полегшує створення окремих прикладних рішень і забезпечує їх невисоку вартість. Головна перевага такого підходу - стандартизація розробки, забезпечення масштабованості та забезпечення швидкого впровадження сучасних технологій у всіх прикладних рішеннях.

Платформа "1С: Предприятие" для всіх прикладних рішень незалежно від галузевої специфіки та фірми розробника забезпечує:

можливість використання системи від локального комп'ютера до десятків користувачів в локальній мережі;

використання файлового варіанту або варіанту "кліент-сервер" (MS SQL Server);

можливість розгортання роботи на декількох територіально віддалених точках з періодичним обміном інформацією;

можливість використання сучасних технологій (WEB, XML, інтеграція з іншими програмними системами і різним торгівельним обладнанням).

Наявність єдиної технологічної платформи та загальної методології дозволяє створювати спеціалізовані та індивідуальні рішення на базі стандартних, додаючи в них тільки необхідні відмінності, що враховують специфіку галузі або конкретного підприємства. З економічної точки зору це дозволяє забезпечити досить низьку вартість галузевих та індивідуальних рішень, оскільки витрати на їх створення істотно нижче, ніж витрати на розробку програми "з нуля".

Це забезпечує високу швидкість створення та впровадження рішень, так, як максимально використовується відпрацьована функціональність і методологія, що містяться в типових рішеннях.

3. Заснована на знаннях (інтелектуальна) технологія

Найбільший прогрес серед комп'ютерних інформаційних систем відзначений в області розробки інтелектуальних і експертних систем, заснованих на використовуванні штучного інтелекту.

Експертні системи дають можливість менеджеру або фахівцю одержувати консультації експертів з будь-яких проблем, про які цими системами накопичені знання.

Під штучним інтелектом звичайно розуміють здібності комп'ютерних систем до таких дій, які називалися б інтелектуальними, якби виходили від людини. Частіше за все тут мають на увазі здібності, пов'язані з людським мисленням.

Роботи в області штучного інтелекту не обмежуються експертними системами. Вони також включають створення роботів, систем, що моделюють нервову систему людини, його слух, зір, нюх, здібність до навчання.

Рішення спеціальних задач вимагає спеціальних знань. Не не кожна компанія може собі дозволити тримати в своєму штаті експертів з усіх проблем, що пов'язані з роботою компанії. Те саме відноситься і до можливостей запрошувати експертів кожного разу, коли проблема виникла.

Головна ідея використання технології експертних систем полягає в тому, щоб отримати від експерта його знання і, завантаживши їх в пам'ять комп'ютера, використовувати кожного разу, коли в цьому виникне необхідність.

Будучи одним з основних додатків штучного інтелекту, експертні системи є комп'ютерними програмами, що трансформують досвід експертів в якій-небудь галузі знань у форму евристичних правил (евристик).

Евристики не гарантують отримання оптимального результату з такою ж упевненістю, як звичайні алгоритми, що використовуються для вирішення задач в рамках технології підтримки ухвалення рішень. Проте часто вони дають достатньою мірою прийнятні рішення для їх практичного використання.

Все це робить можливим використовувати технологію експертних систем як систем, що радять.

Схожість інформаційних технологій, що використовуються в експертних системах і системах підтримки ухвалення рішень, полягає в тому, що обидві вони забезпечують високий рівень підтримки ухвалення рішень.

Проте є три істотні відмінності:

Перша пов'язана з тим, що рішення проблеми в рамках систем підтримки ухвалення рішень відображає рівень її розуміння користувачем і його можливості отримати і осмислити рішення. Технологія експертних систем, навпаки, пропонує користувачу ухвалити рішення, що перевершує його можливості.