Хартія зіграла більшу роль у становленні правосвідомості англійського народу. Недарма такі великі історики, як Г. Галлам, М.М. Ковалевский, Д.М. Петрушевский й ін. уважали її наріжним каменем англійських воль і створеного ними правової держави у вигляді конституційної монархії. На початку 17 в. Велика Хартія вільностей була заново «відкрита» опозиційними абсолютизму силами як перший в історії Англії документ, що обмежує владу корони й проголошує права й волі підданих. Напередодні й у роки Англійської революції вона широко використалася для обґрунтування вимог демократичних воль і права боротися проти королівської тиранії. Оскільки вілланства, тобто особисто залежного селянства, в 17 в. в Англії вже не існувало, права, які надавала Велика Хартія вільностей всім вільним громадянам, здобували новий, демократичний зміст. Поряд з теорією «нормандського ярма» Велика Хартія вільностей стала прапором боротьби проти абсолютизму. Ряд її статей одержали розвиток у Хабеас Корпус Акті й Біллі про права.

Список використаної літератури

1. Ивонин Ю. «Когда Адам пахал, а Ева пряла, кто был в Англии дворянином?» // И живы памятью столетий. – Минск, 1987.

2. История средних веков /под ред. Абрамсон М.Л./. – М., 1980.

3. Макарчук В. Історія держави та права зарубіжних країн. – К.: АТІКА, 2000.

4. Савело К.Ф. Раннефеодальная Англія. – М., 1995.

5. Сказкин С.Д. Очерки по истории западноевропейского крестьянства в средние века. – М., 1968.

6. Страхов М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К.: АТІКА 2003.

7. Хрестоматия по истории средних веков /под ред. Сказкина С.Д./. – М., 1963.