Контрольная работа: Види пенсій. Допомога по безробіттю
Згідно Закону України «Про обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», від 23.09.1999р. №1105 – XIV із змінами та доповненнями, страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках – застраховані особи. (ст. 6.)
Роботодавцем вважається власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю. (ст. 7.)
Добровільно від нещасного випадку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків можуть застрахуватися: (ст. 11.)
1) священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;
2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, члени фермерського господарства;
3) громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.
Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку. (ст. 46.)
Таким чином, правильними відповідями тесту є відповіді б), в) і г).
4. Задача
Середня заробітна плата працівника становить 750 грн., страховий стаж 7 років.
Розрахувати розмір допомоги з безробіття та визначити терміни виплати у відсотковому відношенні призначеної допомоги.
Розв’язання.
Допомога по безробіттю при страховому стажеві від 6 до 10 років становить 60% від середньої заробітної плати. Таким чином:
Допомога = 750 × 0,6 = 450 грн.
Терміни виплати:
- перші 90 днів – 100% (450 грн.);
- наступні 90 днів – 80% (450 × 0,8 = 360 грн.);
- у подальший період – 70% (450× 0,7 = 315 грн.).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. № 803 – ХІІ із змінами та доповненнями;
2. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. №1533 – ІІІ із змінами та доповненнями;
3. Закон України «Про обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р. №1105 – XIV із змінами та доповненнями;
4. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788 – ХІІ із змінами та доповненнями;
5. «Кодекс законів про працю України» від 10.12.1971р. №322 – VIII із змінами та доповненнями;
6. Бойко М.Д.: Право пенсійного забезпечення в Україні. Навч. посіб. Курс лекцій. – К.: Олан, 2005.