Контрольная работа: Взаємовідносини між бюджетами різних рівнів
- у 2009 році найбільшими нормативами відрахувань плати за землю були у таких районах, як: Деснянський (70%), Дніпровський (75%), Дарницький (37,1%), а найменшими – у Печерському(10%);
- у 2010 році найбільшими нормативами відрахувань плати за землю були у таких районах, як: Деснянський (95%) та Дніпровський (75%), а найменшими – у Шевченківському районі (10%) та Печерському (10%);
- у 2010 році, порівняно з 2009 роком, відсоток нормативу відрахування з плати за землю зменшився у Голосіївському районі на 20%, Подільському -15% та Шевченківському – на 15%.
бюджет розрахунок податок
4. Проаналізувати суми бюджетних позичок, які одержував даний бюджет, та терміни повернення не менше як за 2 роки
На основі рішення від 6 березня 2009 року N 124/1179 «Про бюджет міста Києва на 2009 рік» та рішення від 14 травня 2010 року N 793/4231 «Про бюджет міста Києва на 2010 рік» установлено (див. табл.3):
Таблиця 3
Фінансування міського бюджету м. Києва за 2009-2010 роки
| Показник | 2009рік | 2010рік |
| Загальне фінансування | -17013,1 | 47520 |
| Внутрішнє фінансування | -17013,1 | 47520 |
| Інше внутрішнє фінансування | -17 013,1 | -18979,9 |
| Позики інших фінансових установ | -17 013,1 | -18979,9 |
| Погашено позик | -17 013,1 | 18979,9 |
| Фінансування за рахунок зміни залишків коштів бюджетів | 0 | 66499,9 |
| На початок періоду | 0 | 66499,9 |
| На кінець періоду | 0 | 0 |
| Зовнішнє фінансування | 0 | 0 |
| Позики, надані іноземними комерційними банками | 0 | 0 |
| Одержано позик | 0 | 0 |
| Погашено позик | 0 | 0 |
| Фінансування за борговими операціями | -17 013,1 | -18979,9 |
| Запозичення | 0 | 0 |
| Зовнішні запозичення | 0 | 0 |
| Довгострокові зобов'язання | 0 | 0 |
| Погашення | -17 013,1 | -18979,9 |
| Внутрішні зобов'язання | -17 013,1 | -18979,9 |
| Довгострокові зобов'язання | -17 013,1 | 18979,9 |
| Зовнішні зобов'язання | 0 | 0 |
| Довгострокові зобов'язання | 0 | 0 |
Установлено:
- на 31 грудня 2009 року граничний обсяг боргу міста Києва в сумі 5438885,2 тис. грн.;
- погашення відсотків за користування довгостроковими пільговими кредитами на будівництво (реконструкцію) та придбання житла для молодих сімей та інших соціальне незахищених категорій громадян 2050,00 тис.грн.;
- встановити на 31 грудня 2010 року граничний обсяг боргу міста Києва в сумі 6748550,0 тис. грн.;
- витрати, пов'язані з наданням та обслуговуванням пільгових довгострокових кредитів, наданих громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла 2657,50 тис.грн.
5. Проаналізувати суми, що були передані або одержані за взаємними розрахунками, не менше як за 2 роки
У процесі виконання бюджету після його затвердження можуть виникати певні ситуації, які змінюють розподіл доходів і видатків між окремими бюджетами. В результаті цього в одних бюджетів утворюється нестача доходів, а в інших на таку ж суму їх надлишок. Для відновлення збалансованості цих бюджетів між ними необхідно провести відповідні взаємні розрахунки.
Причини, що викликають порушення збалансованості бюджетів протягом бюджетного року, в результаті чого виникає необхідність взаємних розрахунків, такі:
- зміна після затвердження бюджету законодавства, яке регламентує розподіл доходів і видатків між бюджетами;
- зміна адміністративно-територіального поділу;
- передавання з одного бюджету до іншого фінансування певних заходів (наприклад, капітальних вкладень);
- зміна відомчої підпорядкованості підприємств, організацій та установ.
Серед цих причин найбільш поширеною є зміна відомчої підпорядкованості. Зміни в законодавстві про доходи й видатки бюджету, в адміністративно-територіальному поділі, передача обсягів фінансування відбуваються, як правило, з 1 січня, тобто ці заходи приурочені до початку бюджетного року і, таким чином, можуть бути враховані в процесі складання і затвердження відповідних бюджетів.
Проведення взаємних розрахунків ґрунтується на таких правилах:
Розрахунки проводять тільки між вищестоящими і нижчестоящими, безпосередньо пов’язаними в ієрархічній структурі, бюджетами. Наприклад, між державним і обласним бюджетами, між обласним і районними і т. ін. Не можуть проводитися розрахунки між бюджетами, не пов’язаними безпосередньо в бюджетній системі (між державним, наприклад, і районними бюджетами).
На взаємні розрахунки відносять усю річну заплановану суму доходів або видатків, незалежно від того, яка сума коштів надійшла чи скільки їх витрачено до моменту виникнення розрахунків. При цьому одержану суму доходів або здійснені видатки передають іншому бюджету. Такий порядок дає змогу протягом бюджетного року віднести відповідні доходи чи видатки тільки на один бюджет, що створює порівнянність даних, використовуваних у звітності і в процесі бюджетного планування.
Розрахунки за взаємними вимогами мають бути завершені до 31 грудня поточного року, коли закінчується бюджетний рік.
Взаємні розрахунки враховуються одночасно в двох фінансових органах, які виконують бюджети, пов’язані взаємним перерозподілом доходів і видатків.
Підставою для оформлення взаємних розрахунків є відповідні рішення органів державної влади і державного управління про зміну відомчої підпорядкованості підприємств, організацій і установ чи інші рішення, в результаті яких виникає необхідність у взаємних розрахунках. Документом, у якому відображають всі необхідні дані для проведення розрахунків, є «Повідомлення про взаємні розрахунки» за формою № 11. У ньому зазначають загальну суму, яку відносять на взаємні розрахунки; бюджет, який одержує кошти по взаємних розрахунках; бюджет, який передає кошти; підставу. Сума взаєморозрахунків записується по кварталах.
Перерахування коштів на погашення заборгованості здійснюють за допомогою платіжних доручень, у яких зазначають призначення цих перерахувань.
6. Встановити проблеми, які виникають в процесі взаємовідносин між бюджетами, та запропонувати можливі шляхи їх вирішення.