Контрольная работа: Захист продуктів від радіоактивних і отруйних речовин
Вживаючи тих чи інших заходів щодо захисту продуктів, треба пам'ятати і додержуватись правил їх зберігання.
Не можна, наприклад, тримати м'ясо і рибу у мідному та оцинкованому посуді. Це може призвести до отруєння.
Більш складним є захист продуктів харчування в умовах сільської місцевості, де в індивідуальному користуванні знаходяться значно більші запаси, ніж у міських жителів.
Картоплю, капусту, моркву і інші овочі, м'ясні і молочні продукти треба укривати у підготовлених льохах, коморах і сараях. Зерно, борошно та інші сипкі продукти доцільно зберігати не в мішках, а в скринях або ящиках з щільними кришками.
При герметизації складів сільськогосподарських підприємств слід добре затулити всі щілини в фундаменті, підлозі, стелі, стінах, дверях, перегородках і покрівлі. Ушкоджене скло треба замінити новим. Ще краще прикрити вікна щільними дерев'яними щитами, обшитими толем, а зайві віконні прорізи закласти цеглою. Двері необхідно обшити з внутрішнього боку повстю, а зовні – клейонкою, між дверима і коробкою набити гуму або смужки тканини, вати, повсті, зробити пристрої притискування.
Ще більш ретельно треба захистити продукти, що зберігаються поза приміщеннями. На сухому місці слід обирати спеціальні майданчики, розчистити і розрівняти їх, покрити настилом із колод, дощок, хмизу або іншого матеріалу, настил у свою чергу повинен бути вистелений брезентом або поліетиленовою плівкою. Потім продукти, що знаходяться у тарі, необхідно скласти штабелями, а неупаковані скласти в бурти (насипи) і укрити брезентом, поліетиленовою плівкою або підручними матеріалами, наприклад, шаром соломи (1015 см) або гілок (2030 см), а для зменшення займистості промазати глиною.
Якщо овочі знаходяться у полі, то поблизу місця їх зберігання треба викопати котлован глибиною 0,5 м і шириною 1,5 м, засипати в нього картоплю або інші бульбоплоди, зверху покласти мати з соломи, очерету або просто шар соломи (2030 см), зверху насипати землю (2030 см).
Захист продовольства, харчової сировини і фуражу при зберіганні, в процесі їх технологічної переробки, транспортування і реалізації, а також вододжерел і систем водопостачання від радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження з однією із важливих задач цивільної оборони в усіх ланках, де практично розв'язуються ці питання.
Це обумовлюється тим, що з зараженими продуктами і водою радіоактивні,отруйні речовини і бактеріологічні засоби можуть потрапити в організм людини і викликати небезпечні захворювання і ураження.
Заходи щодо виконання цієї задачі організують і проводять в основному ті ж галузеві і територіальні органи, які здійснюють постачання населення продовольством, питною водою і предметами першої необхідності. Важливі заходи по захисту вододжерел і систем водозберігання проводять інженерна і комунальнотехнічна служби цивільної оборони та їх формування.
Одним із головних способів захисту продуктів харчування і фуражу є раціональне розміщення запасів і зниження їх концентрації в категоріальних містах. Для збереження резервів продовольства, харчової сировини і матеріальних запасів здійснюється будівництво у позаміській зоні складів, сховищ і елеваторів, передбачається вивід запасів із категоріальних міст і зон можливого катастрофічного затоплення, використання підземного простору гірських виробок, соляних шахт, підвалів, природних порожнин.
Надійним способом захисту продовольства, харчової сировини і фуражу є ізоляція їх від зовнішнього середовища шляхом герметизації сховищ і складів, застосування захисної тари і відповідних пакувальних матеріалів. Для захисту продуктів сільського господарства при перевезеннях використовуються спеціальні транспортні засоби.
Для захисту сільськогосподарської продукції і фуражу використовують герметичні складські приміщення, різну тару та матеріали для укриття. В герметичних складах штабеля з запасами сільськогосподарською продукцією і фуражу, що упаковані в тканинні мішки, необхідно укривати брезентом або поліетиленовою плівкою, а в складах, що не піддаються герметизації – подвійним шаром брезенту або поліетиленової плівки.
При зберіганні продукції на відкритому повітрі необхідно прийняти заходи до її складування або упаковки незахищеної продукції і фуражу.
Для упаковки використовують крафтпаперові мішки з підвищеною механічною міцністю. Можливо використання бочок, щільних ящиків, контейнерів та інших ємкостей, що мають захисні властивості і здібні для зберігання сільськогосподарської продукції і фуражу.
При зберіганні відкритим способом в полі сільськогосподарську продукцію, що знаходиться в насипах, укривають брезентом, поліетиленовою плівкою або укривають підручними матеріалами і буртують.
Площадку під бурт зерна очищають від трави, сміття і утрамбовують. По її периметру відривають канаву глибиною не менше 20 см (для стоку води). Потім встановлюють і закріпляють дерев’яні щити, обшиті зовні руберойдом або іншим щільним матеріалом, затуляють місця їх стиків і на загороджену площадку настилають шар соломи (сіна, гілок), після чого засипають туди 3метровий шар зерна, який зверху покривають брезентом. При цьому під брезент кладуть шар соломи, що оберігає його від проникнення аерозолів. Кінці матеріалів для укриття ретельно закріплюють.
Стоги сіна і соломи накривають брезентом, плівкою або некормовою соломою (шаром в 2030 см). Для захисту сіна від біологічних аерозолів стоги необхідно обкласти тюками соломи.
Сінаж і силос при звичайному зберіганні, як правило, надійно захищені від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів.
При перевезенні сільськогосподарської продукції і фуражу в умовах зараження навколишнього середовища РР, ОР і БЗ в першу чергу необхідно використовувати спеціальні транспортні засоби (зерновози, муковози), а також спеціальну м’яку тару (мішки з тканини з поліетиленовими вкладишами, багатошарові крафтмішки).
В цих умовах також можуть бути використані суцільнометалеві залізничні вагони з ущільненням дверей і люків; суцільнометалеві автофургони і контейнери; залізничні, річні і морські ізотермічні ємності та судна, інші аналогічні транспортні засоби.
При перевезенні зернофуражу насипом і в м’якій тарі бортовими автомобілями і причепами для їх захисту від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів повинні використовуватися матеріали для укриття (брезент, плівка тощо).
Заражені радіоактивними, хімічними речовинами і бактеріальними засобами сільськогосподарська продукція і фураж підлягають обов’язковому обеззаражуванню і контролю ступеню зараження до відповідних допустимих величин.
Велике значення має сучасна підготовка до проведення знезараження продовольства і харчової сировини, у тому числі підготовка об'єктних лабораторій до проведення контролю за зараженістю продуктів, комплектування їх спеціальними приладами і обладнанням, створення і навчання невоєнізованих формувань по знезараженню.
Після виникнення надзвичайних ситуацій передбачаються необхідні заходи щодо знезараження продовольства і фуражу, а також щодо їх знищення у тих випадках, коли вони не підлягають знезараженню.
Чимала роль у виконання завдань по захисту продовольства і фуражу належить органам управління і об'єктам агропромислового комплексу. Саме в галузях, що входять до агропромислового комплексу, розв'язується ця проблема на етапах виробництва, переробки, зберігання і транспортування сільськогосподарських продуктів.
Важливим і складним заходом є організація захисту води від зараження. При загрозі виникнення надзвичайних ситуацій всі джерела води в районах розміщення населення мають бути захищені, загерметизовані і підготовлені до роботи в умовах радіоактивного зараження місцевості. На найбільш важливих з них передбачається захист від дії ударної хвилі. Для енергоживлення водопідйомників у випадку необхідності резервуються пересувні електростанції. В населених пунктах і на підприємствах сільських районів підготовлюється і частково проводиться герметизація всіх джерел води. Всі системи водопостачання в населених пунктах позаміської зони готуються до роботи в умовах зараження місцевості. Вживаються заходи щодо підвищення стійкості енергопостачання водопровідних станцій, для чого накопичуються автономні джерела, використовуються судові джерела енергії і енергопоїзди (при наявності); на об'єктах передбачається будівництво артезіанських колодязів (свердловин) для водопостачання захисних споруд і населення.
У містах і населених пунктах, де маються системи водопостачання, вода, призначена для пиття, очищується і знезаражується у спеціальних очисних пристроях, що знаходяться на водонапірних станціях. Подача води проводиться до систем труб з запірною арматурою, що дає можливість забезпечити надійну герметизацію. Зараження води можливе лише при безпосередньому руйнуванні труб або очисних споруд.
У населених пунктах сільської місцевості широко розповсюджені шахтні колодязі з дерев'яним зрубом. Через отвір шахти зверху або через бічні стінки разом з поверхневими водами у них можуть проникнути радіоактивні, отруйні речовини і різні види мікробів (бактерій).