Контрольная работа: Зміст підготовки магістра за напрямом економіст

* професії, які ставлять жорсткі вимоги до психофізіологічних функцій людини.

В Україні підготовлено і погоджено з Кабінетом Міністрів Тимчасовий перелік професій і спеціальностей, які вимагають професійного відбору.

Для аналізу професійної діяльності і складання психологічного профілю професій застосовуються методи спостереження за трудовим процесом; анкетування; інтерв’ю; трудовий метод (включення); аналіз критичних ситуацій.

Метод спостереження за допомогою фотографій, кінозйомки застосовується при вивченні тих професій, в яких суттєва роль належить руховим актам.

Метод анкетування на основі опитувальників, інтерв’ю з виконавцями і керівниками використовується на початкових етапах вивчення професії. Його недоліком є незнання опитуваними психологічних характеристик інших професій.

Трудовий метод вивчення професій полягає в тому, що дослідник сам включається в трудовий процес, виконує функції працівника, професію якого вивчає. Застосування цього методу обмежується професіями, які не вимагають тривалого навчання.

Аналіз критичних випадків, аварій, травмування працівників, які мали місце в даній професії, проводиться на основі статистичних матеріалів, а також шляхом опитування різних за кваліфікацією робітників.

3. Підходи підготовки економіста

Професійна підготовка майбутнього економіста – педагогічний процес у закладах освіти економічного профілю, що може бути різноманітним і різноплановим, результатом якого є формування та розвиток професійної готовності фахівця-економіста; професійна готовність майбутнього економіста – інтегративна якість його особистості, яка проявляється у формах активності та визначає здібність ставити перед собою професійні цілі, обирати способи їх досягнення, контролювати цей процес, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій і прогнозувати шляхи підвищення продуктивності роботи у професійному напряму. Компоненти професійної готовності фахівців-економістів взаємопов‘язані та логічно поділені на дві групи: перша група визначена професійними якостями фахівця: планово-змістовими, організаційними, мотиваційними, контролюючими, координаційними; друга група – особистісними якостями економіста: вольовими, емоційними, мобілізаційними, самоусвідомленістю, рефлексивно-комунікаційними.

Педагогічні умови професійної підготовки економістів: організація педагогічного процесу, спрямованого на формування та розвиток професійної готовності майбутнього фахівця; застосування особистісно орієнтованого підходу до підготовки майбутніх економістів, створення особистісно орієнтованих взаємовідносин; ліквідація дублювання змісту економічної освіти шляхом удосконалення та максимального розвитку міжпредметних зв’язків між школою та ВЗО; використання віртуальних методів навчання із застосуванням інформаційних технологій.

Особистісно орієнтований підхід – цілеспрямоване конструювання педагогічного процесу, орієнтованого на особистість, природний процес саморозвитку початків здібностей і творчого потенціалу особистості, з визнанням її унікальності, інтелектуальної і моральної свободи, права на повагу шляхом реалізації визначених педагогічних умов; з цих позицій визначено види особистісно орієнтованих взаємовідносин, а також ознаки таких взаємовідносин та функціональні ролі.

Міжпредметні зв’язки – логічні зв’язки між навчальними дисциплінами, що сприяють формуванню цілісного уявлення про явища природи, допомагають використовувати власні знання у вивченні різних навчальних предметів. Конкретизовано їх типи: тимчасовий (хронологічний) та понятійний (ідейний); визначено функціональні ролі, відповідно до освітніх рівнів системи безперервної економічної освіти: попередні; супутні та перспективні. Віртуальні методи навчання класифіковано у дві групи: перша група – традиційні активні імітаційні методи навчання, друга група – методи дистанційного навчання.

Навчально-виховний комплекс – соціально-педагогічна система, де на підставі спільних зусиль усіх суб’єктів створюється спеціально організоване педагогічне середовище, яке максимально сприяє різнобічному розвитку особистості. Специфікою роботи комплексу професійної підготовки майбутніх економістів ”школа – ВЗО”, як багаторівневої педагогічної системи, що складається з трьох рівнів-підсистем (1 рівень - професійної орієнтації, 2 рівень - базової професійної підготовки, 3 рівень - поглибленої спеціалізації), є цілісне утворення у цілеспрямованій взаємодії, що характеризується одночасною взаємообумовленістю сторін, унаслідок контролю, аналізу, рекомендацій щодо можливості досягти означеної мети: підготувати освіченого економіста-професіонала. Успішне досягнення мети забезпечувалося, по-перше, ступенем необхідності та поєднанням педагогічних умов на кожному рівні навчання, а, по-друге, контролем, аналізом і рекомендаціями майбутнім економістам щодо формування та розвитку їхньої професійної готовності. Наочним результатом всебічного аналізу педагогічних умов професійної підготовки майбутніх економістів у комплексі стала розробка, впровадження і наукове обґрунтування експериментальної технології з впровадженням відповідних педагогічних умов щодо професійної підготовки майбутніх економістів у комплексі „школа – вищий заклад освіти”.

Висновки

В Україні вимоги до компетентності випускника ВНЗ певного профілю визначені в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ) та освітньо-професійній програмі (ОПП), що є стандартами вищої освіти. В освітньо-професійній програмі встановлюються вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої та професійної підготовки, вона є основою при розробленні відповідних навчальних планів і програм усіх навчальних дисциплін, визначенні засобів діагностики рівня якості освітньо-професійної підготовки фахівця з кожного предмета.

Узагальнюючи перелічені наукові дослідження, державні нормативні документи, галузеві стандарти ОКХ і ОПП, можна виокремлити певні вимоги до особистості фахівця та вимоги до його професійної діяльності.

Особистість

Професійна діяльність

знання, вміння, навички;

професійні якості та здібності;

настанови, ціннісні орієнтації;

психофізіологічні якості та особливості;

рівень професійної компетентності

проблеми (завдання);

рівень діяльності;

види діяльності;

технології, способи діяльності;

функції фахівця

Отже, модель магістра – це комплексна система його професійних та особистісних характеристик, що включає професійні знання, вміння та навички, професійні та особистісні якості фахівця, необхідні для здійснення професійної діяльності.