Курсовая работа: Акцентуації характеру
В роботі були використанні методики:
1. Опитувальник Шмішека.
2. Опитувальник Лічко А.Є. (ПДО).
В результаті паралельного вживання вищеописаних методик в групі респондентів одержані наступні результати (приводиться найбільш яскраво виражена акцентуація характеру і особистості, яка майже повністю ідентична одна одній).
Таблиця 1.1. Опитувальник Шмішека
№ респондента | Гипертимний тип | Емотивний тип | Педантичний тип |
1 | 18 | 20 | 19 |
2 | 24 | 18 | 18 |
3 | 24 | 18 | 19 |
4 | 18 | 19 | 21 |
5 | 21 | 18 | 19 |
Гістограма 1.1. Опитувальник Шмішека
Після проведення дослідження по опитувальнику Шмішека з'ясувалося, що в групі респондентів що складається з п'яти чоловік у трьох чоловік яскраво виражений гипертімний тип акцентуації характеру, у однієї людини яскраво виражений емотивний тип акцентуації характеру і також у однієї людини яскраво виражений педантичний тип акцентуації характеру.
Таблиця 1.2. Опитувальник Лічко А.Є. (ПДО)
№ респондента | Гипертимний (надактивний) тип | Лабільний тип | Конформний тип |
1 | 18 | 21 | 18 |
2 | 20 | 18 | 19 |
3 | 24 | 19 | 19 |
4 | 18 | 19 | 21 |
5 | 20 | 19 | 18 |
Гістограма 1.2. Опитувальник Лічко А.Є. (ПДО)
Після проведення дослідження по опитувальнику Лічко А.Е. (ПДО) з'ясувалося, що в групі респондентів що складаються з п'яти чоловік у трьох чоловік яскраво виражений гипертимний (надактивний) тип акцентуації характеру, у однієї людини лабільний тип акцентуації характеру і також у однієї людини конформний тип акцентуації характеру.
Таблиця 1.3. У таблиці представлена акцентуація особистості і характеру респондентів у відсотках (%).
Типи акцентуацій | Кількість респондентів (чоловіків) | Відсоткове співвідношення (%) | Рівень проявлення |
Гипертимний (надактивний) | 3 | 60 | високий |
Емотивний (лабільний) | 1 | 20 | низький |
Педантичний (конформний) | 1 | 20 | низький |
Всього | 5 | 100 |
Гістограма 1.3. Акцентуація особистості и характеру у відсотках (%)
Після проведення експерименту, з'ясувалося, що в групі респондентів, що складаються з п'яти чоловік в 60 (%) яскраво виражений гипертимний (надактивний) тип акцентуації характеру, в 20 (%) яскраво виражений емотивний (лабільний) тип акцентуації характеру і ще в 20 (%) педантичний (конформний) тип акцентуації характеру.
У групі респондентів рівень проявлення гипертимного (надактивного) типа акцентуації характеру – високий, емотивного (лабільного) типа акцентуації характеру – низький, рівень педантичного (конформного) типа акцентуації характеру – низький.
2.3 Загальні рекомендації респондентам щодо застосування інформації за акцентуаціями характеру
В особистостей з гипертимним типом переважає настрій, фон якого завжди підвищений. Це товариські, енергійні люди, хороші співбесідники, що часто міняють своє оточення, місце роботи; заповзятливі і такі, що захоплюються.
+ риси особистості (р): товариськість, енергійність, оптимізм, ініціативність, легке відношення до життєвих проблем, ерудованість.
– риси особистості (р): імпульсивність, необдуманість поведінки, висловів, необов'язковість, лінощі, легковажність, дратівливість, схильність до пози і фрази.
+ ситуативні риси особистості (с): трудове спілкування, безліч поверхневих контактів, необхідність оперативних рішень без їх глибокого опрацювання.
– ситуативні риси особистості (с): необхідність спокійного аналізу, відповідальних рішень, робота в неспішному ритмі, вимушена самота, одноманітність обстановки.
В особистостей з емотивним типом, емоції домінують у вмісті мотивації поведінки, будь-яка подія, свій вклад в нього незвичайно глибоко і тривало; можливі витонченість відчуттів, схильність до співчуття, м'якість, співчутливість, альтруїзм, бажання допомогти справою.
+ риси особистості (р): добросердечність, емоційність, старанність, почуття обов'язку, доброзичливість і тактовність.
– риси особистості (р): крайня вразливість, потреба в особливому стилі стосунків, невміння побачити головне, угрузання в деталях.
+ ситуативні риси особистості (с): спілкування у сфері мистецтв, необхідність суб'єктивного проникнення і переживання інших, відсутність формальних обмежень спілкування, праці і об'єктивного контролю.