Курсовая работа: Амортизація основних засобів
Не підлягають амортизації і здійснюються за рахунок відповідних джерел фінансування:
- витрати бюджетів на будівництво і утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і зберігання бібліотечних та архівних фондів;
- витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;
- придбання та зберігання Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується і утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних та архівних фондів;
- витрати на придбання, ремонт і модернізацію легкових автомобілів, використовуваних для інших потреб.
Норми амортизаційних відрахувань
Річні норми амортизаційних відрахувань встановлюються в процентах до балансової вартості кожної з груп основних засобів на початок звітного періоду у таких розмірах:
| Група основних засобів | Зміст основних засобів | Норма амортизаційних відрахувань,% |
| група 1 | будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої | 5% |
| група 2 | автомобілі, призначені для перевезення людей, включаючи вантажні пасажирські автомобілі, фургони та інші подібні до них транспортні засоби, меблі, побутові електронні, включаючи електронно-обчислювальні, та інші машини для автоматичної обробки інформації, інше конторське (офісне) обладнання та інвентар | 25% |
| група 3 | інші основні засоби, що не увійшли до груп 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу худобу | 15% |
Амортизація окремого об'єкту основних засобів групи 1 нараховується до досягнення балансовою вартістю такого об'єкту 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкту належить до складу валових витрат за результатами відповідного оподатковуваного періоду, а вартість такого об'єкту прирівнюється до нуля.
Амортизація основних засобів груп 2 та 3 нараховується до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
Зазначені норми застосовуються для нарахування зносу невиробничих основних засобів, у тому числі житлових будинків. Ці ж норми застосовуються бюджетними установами і організаціями для визначення зносу основних засобів.
Встановлені норми амортизації (груп 1-3) використовуються і у 1997 р з коефіцієнтом 0,7, а з 1 січня 1998 р — без і знижуючих коефіцієнтів.
Різний підхід до нарахування амортизаційних відрахувань щодо першої, другої і третьої груп основних засобів передбачений у випадку виведення з експлуатації окремих об’єктів, яке може мати місце як у зв’язку з ліквідацією об’єкта, який не підлягає продажу, а подальша експлуатація якого не має економічного смислу, так і у зв’язку з тимчасовим припиненням на період ремонту, реконструкції, модернізації, консервації. Якщо у всіх таких випадках йдеться про об’єкт основних засобів першої групи, його балансова вартість для цілей амортизації (що не впливає на бухгалтерський облік вартості основних засобів) прирівнюється до нуля аж до моменту зворотного введення в експлуатацію. На відміну від основних засобів другої і третьої груп у зв’язку з їх ремонтом, ліквідацією, реконструкцією, модернізацією, консервацією балансова вартість цих груп не зменшується, тобто на них нараховуються амортизаційні відрахування.
Невиробничі основні засоби, тобто такі, які безпосередньо не використовуються у господарській діяльності підприємства, амортизації підлягають, але облік руху вартості, сум амортизації (зносу) відокремлений від обліку виробничих основних засобів і податкового обліку, тобто не впливає на формування податкового забов’язання з податку на прибуток підприємства.
Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається шляхом використання норм амортизації (відповідно до зазначених вище трьох груп) до балансової вартості груп основних засобів на початок звітного періоду. Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають. Балансова вартість групи основних засобів на початок. звітного періоду розраховується за формулою:
Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1) х і (а- 1) , де
Б (а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду,
Б (а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному,
П (а-1) - сума витрат на придбання основних засобів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших покращень основних засобів протягом періоду, що передував звітному,
В (а-1) - сума виведених з експлуатації основних засобів протягом періоду, що передував звітному,
А (а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.
і (а- 1) - індекс інфляції в попередньому кварталі.
Платники податку всіх форм власності мають право використовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних засобів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою
К1 = [І(а-і) - 110]: 100 ,
де І (а-і) - індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація
Якщо значення К1 не перевищує одиниці, індексація не проводиться.
Облік балансової вартості основних засобів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться за кожною окремою будовою, спорудою або їх структурним компонентом та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих суб'єктів такої групи.
Облік балансової вартості основних засобів, які підпадають під визначення груп 2 та 3, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних засобів незалежно від часу введення до експлуатації таких основних засобів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що належить до складу основних засобів групи 2, не ведеться.
Порядок бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних засобів визначається Міністерством фінансів України.
Платник податку може самостійно прийняти рішення про прискорену амортизацію основних засобів третьої групи за такими нормами:
| Рік експлуатації | Норма амортизаційних відрахувань,% |
| перший рік експлуатації | 15 |
| другий рік експлуатації | 30 |
| третій рік експлуатації | 20 |
| четвертий рік експлуатації | 15 |
| п'ятий рік експлуатації | 10 |
| шостий рік експлуатації | 5 |
| сьомий рік експлуатації | 5 |