Курсовая работа: Аналіз асортименту, споживчих властивостей та якості побутових пилососів
11,4
11,4
13,5
15,0
15,5
-
70
70
125
275
275
400
500
500
50
90
100
140
190
190
250
320
340
Під час прибирання пилозбиральник поступово заповнюється пилом, при цьому витрата повітря Q зменшується, а ступінь розрідження Н збільшується. Цей процес можна промоделювати шляхом дроселювання (зменшення) площі вхідного отвору. Максимальне значення Н має тоді, коли вхідний отвір пилососа (ПВА) повністю закритий. У цьому випадку вентилятор ПВА обертається в дуже розрідженому повітрі що обумовлює зменшення навантаження і збільшення обертів ротора електродвигуна. Одночасно при цьому різко падає корисна потужність Р2 і ККД. Цілком зрозуміло, що пилоочисна спроможність пилососа в режимі максимального значення Н, тобто тоді, коли пилозбиральник повністю заповнений, дорівнює нулю. Длявідновлення функціональної спроможності приладу необхідно очистити або замінити фільтр.
Прилади за умови зниження напруги живлення до 10% номінального значення, і повинні мати розрідження не меншим від 80% указаного в таблиці 3.1. Ця вимога не стосується приладів III класу захисту від ураження електричним струмом.
Ефективність пилоутримання характеризується відношенням кількості пилу що був затриманий фільтром, до кількості пилу, що потрапив до тракту пилососа. ГОСТ 10280 рекомендоване значення цього параметра, яке не повинно бути меншим за 98,5%. Разом з тим слід зазначити, що на практиці оцінити рівень ефективності пилоутримання приладу дуже важко внаслідок того, що частки пилу осаджуються на поверхнях повітропроводу. Численні дослідження показали, що ефективність пилоутримання текстильних фільтрів набагато нижча, на відміну від паперових фільтрів одноразового використання, що умовлено вторинною емісією пилу під час другого ввімкнення.
Якість пилососів для "сухого" очищення визначається технічними вимогами, які містяться в ГОСТ 10280, згідно з яким прилади повинні такожвідповідати вимогам ГОСТ 27570.6, технічним умовам на конкретні моделі і зразку-еталону за ГОСТ 15.009.
Пилоочисна спроможність визначається як властивість пилососів очищати поверхню від пилу після п'яти циклів очищення. Цикл очищення містить в собі подвійний рух насадки, тобто вперед і назад. Пилоочисна спроможність пилососів залежить від аеродинамічних параметрів приладів, конструктивних особливостей насадок, структури поверхні швидкості переміщення насадки та інших параметрів. Розрізняють пилоочисну спроможність пилососів на підлозі та на килимі. Для перевірки пилоочисної спроможності використовують поверхню, площа якої становить 0,7 м2 . Випробування можна здійснювати на дерев'яній або ворсовій (килимовій) поверхні.[3]
Перед, випробуванням на поверхні рівномірно розподіляють за допомогою спеціального пристрою мінеральний пил, який складається з кварцевого піску з визначеною дисперсністю частинок. Загальна маса пилу становить 35 г.