Курсовая работа: Аналіз стану соціальної політики в Україні

Реалізація державної політики дозволила впродовж останніх років забезпечити стабільне зни­ження виробничого травматизму. Порів­няно із 1993 р. загальний травматизм зменшився в 2,3 раза, зі смертельними наслідками — в 1,5 раза.

Проте стан справ з технікою безпеки на виробництві залишається незадо­вільним. В умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працює понад 3,4 млн. чол. Забезпеченість пра­цюючих засобами індивідуального захисту не перевищує 40—50%. Щорокувиплати на відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю працюючих, досягають 400 млн.грн.^{[ 2 ]}

Особливу соціальну напруженість у суспільстві спричинюють аварії з груповими нещасними випадками, кількість яких 1998 р. зросла до 203. Під час цих аварій було травмовано 712 працівників, з яких 279 смертельно, що на 107 чол. більше ніж у 1997 р.^{[ 2 ]}

Чимало керівників підприємств безвідповідально ставляться до обов'язків, пов'язаних зі створенням здорових і безпечних умов праці на виробництві, часто розглядають ці питання як другорядні.

Лише за два місяці п.р. інспектори Держжнаглядохоронпраці виявили понад 340тис. порушень правил безпечного ведення робіт. Через наявну загрозу життю працюючих заборонялася робота понад 17 тисяч підприємств та об'єктів.

3 ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

Система пенсійного забезпечення може суттєво вплинути на поліпшення матеріальногостановища населення.

А відтак прискорення її реформування є нагальним завданням.

У 1998 р. Президентом України підписано три укази з проблем пенсійного забезпечення, якими передбачається перехід до вищих стандартів пенсійного забезпечення населення.Рівень мінімальної групової пенсії поетапно підвищуватиметься до рівня вартісної величини малозабезпеченності. Передбачено також впроваджувати персоніфікованийоблік страхових внесків, періодично індексувати пенсії з урахуванням зростання споживчих цін. Це сприятиме розвит­ку недержавних пенсійних фондів і формуванню професійних, галузевих й приватних галузевих систем як за рахунок роботодавців, так і працівників. Президент України особливуувагу звернув на необхідністьтимчасового додаткового надходження коштів до Пенсійного фонду.

Відповідно до указів Президента України з пенсійних

проблем розроблено положення про організацію персоні­фікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного страхування і план заходів до 2000 р. щодо йо­го поетапного впровадження.

Сума додаткових надходжень коштів від об'єктів опо-даткування за рахунок відрахування з вартості реалізова­них ювелірних виробів, а також відрахувань від операцій з купівлі-продажу валют і відчуження легкових автомобілів, підвищення сплати збору на 2% становитиме 625 млн.грн.

Незважаючи на низку рішень, прийнятих або напрацьо­ваних упродовж останнього часу щодо перебудови пенсійної системи, найближчими цілями залишається, по-перше, досягнення консенсусу між законодавчою і виконавчою структурами влади із оновлення пенсійної системи; по-дру­ге, практична реалізація державної стратегії реформи у цій галузі.

Програма пенсійної реформи, закони про обов'язкове державне пенсійне страхування й недержавні пенсійні фонди спрямовані на збільшення надходжень до Пенсій­ного фонду за рахунок розширення грошової бази зі стягнення страхових внесків.

За умов важкого демографічного становища серед кра­їн з перехідною економікою, у якому нині перебуває Ук­раїна, подальше затягування зі створенням правового поля для проведення пенсійної реформи неприпустиме.

Державна пенсійна політика у найближчій перспекти­ві має полягати у подоланні розриву між доходною і витрат­ною частинами бюджету Пенсійного фонду, запобіганні вимушеного звернення законодавчої влади до прийняття рі­шень, що виходять за межі бюджетного дефіциту. Уже ви­черпані можливості соціального популізму. Однак критич­на межа негативних наслідків переходу до ринкової еконо­міки, на порозі якої опинилась пенсійна система, не дає змогу пасивно ставитись, до проблеми її реформування.

Нагальним питанням, яке потребує першочергової уваги, є розмежування джерел фінансування бюджету Пенсійного фонду. Загалом до переліку виплат, які включені до бюджету Пенсійного фонду і за економічним змістом не відповідають принци- пам обов'язкового соціального стра­хування, входить 15 видів. На їх фінансування витрачаєть­ся 1.8 млрд.грн., що на 8,4% більше від суми заборгованос­ті із виплати пенсій і грошової допомоги.

Лише за рахунок упорядкування доходної частини Пенсійного фонду можна істотно зменшити страховий збір і завдяки цьому збільшити фінансову базу оподатку­вання або підвищити розмір пенсій без змін величини страхового збору. При цьому поліпшити добробут можуть 13.4 млн. пенсіонерів.

Один із важливих чинників стабілізації фінансового становища пенсійної системи поки не реалізований - пе­редавання Пенсійному фонду акцій приватизованих компа­ній для фінансування пенсійних виплат. Така схема була ап­робована, наприклад, у Болівії. У Румунії також створені організаційні й фінансові умови для підтримки пенсіонерів за рахунок приватизованих підприємств. Заснована державна компанія, членами якої є всі пенсіонери від певного віку. До цієї сгруктури передано всі акції Ромгаз і Ромтелеком. Час­тина з них передана до трьох управлінських компаній, що створені за міжнародним тендером з метою поліпшення фінансування пенсійних виплат за рахунок одержаних ди­відендів. Акції дозволяється реалізовувати на фондовому ринку щорічно і розподіляти дохід серед тих пенсіонерів, хто є членами цих управлінських компаній.

Погашення заборгованості із заробітної плати слід розглядати як об'єктивну передумову погашення заборгованості з пенсій — це забезпечило б надходження 2,3 млрд. грн. до Пенсійного фонду. Цієї, суми вистачило б, щоб повністю розрахувалися з пенсіонерами.

Негативно позначилося на виплаті пенсій неповне і несвоєчасне фінансування з Держбюджету виплати пенсій військовослужбовцям строковоїслужби. Заборгованість із фінансування пенсій військовослужбовцям та пенсіонерам-чорнобиль цям на початок 1999 р. становила 706 млн.грн.

Ще одна складова заборгованості -- зростання недоїмки до Пенсійного фонду. У 1998 р. вона зросла майже на 1 млрд. грн. Нині найбільшими боржниками Пенсійного фонду є підприємства Мінагропрому, Мінвуглепрому і Мінпром політики, на які припадає майже 80% загальної суми заборгованості.

За станом на 1 січня 1999 р. у Пенсійному фонді взято на облік понад 1,5 млн. платників, з них близько 30% не займались виробничою діяльністю. З-поміж платників, що займалися виробничою діяльністю, сплачували збір лише 72%. Перевірки Пенсійного фонду засвідчили, що з 77 тис. платників, які звітували про наявність у них виробничої діяльності, займалися 8 тис., тобто 10%. За всіми ціми фактами, цифрами і відсотками стоять конкретні підприємства та їхні керівники.^{[ 2 ]}

Із запровадженням фіксованого сільськогосподарського податку від багатьох сільгосппідприємств протягом 1 кварталу 1999 р. не надійшло жодної копійки. Брак надходжень не дає змоги забезпечити виплату пенсій 5,6 млн. сільським пенсіонерам.

Відповідно до Указу Президента за рахунок розширення бази оподаткування і впровадження додаткових ставок (від реалізації ювелірних виробів із золота, продажу автомобілів та купівлі-продажу валюти) до бюджету Фонду протягом жовтня—грудня 1998 р. надійшло 94,3 млн.грн., від збільшення тарифу від­рахувань з фізичних осіб — 21,9 млн.грн. І до бюджету Пенсійного фонду в 1 кварта­лі цього року за рахунок цих джерел очі­кується 305,5 млн.грн. додаткових над­ходжень.^{[ 3 ]}

Уряд ухвалив рішення передати Мініс­терством фінансів до Пенсійного фонду близько 84,5 млн.грн. для погашення за­боргованості з пенсій, надаючи можли­вість пенсіонерам розрахуватися за спо­житий природний газ. Зменшено тарифи за доставку пенсій.

4 ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАН РИНКУ ПРАЦІ.

За рівнем безробіття Укра­їна вже перевищила середньоєвропей­ські показники і показники окремих країн з перехідною економікою. За попередні­ми даними в жовтні 1998 р. рівень безро­біття в Україні досяг 11,3%. Найвищі по­казники безробіття в Закарпатській(15,1%), Львівській (14.9), Кіровог­радській (14,5), Запорізькій (14,3), Рів­ненській (14,1), Івано-Франківській (13,7) та М.Києві (13,2%).^{[ 4 ]}

Майже на 2 млн. зменшилась чисельність осіб, які навчались у закладах освіти (включаючи систему Мініс­терства внутрішніх справ, Міноборони, а також заклади з недержавною формою власності). Особливо різко скоро­тилась чисельність тих, хто здобуває середню освіту у вечірніх школах. Якщо у 1985 р. у цих закладах середню освіту здобули 238 тис.чол., то у 1997 р. — 43 тис., май­же у 6 разів менше.

Значно скоротилась підготовка кваліфікованих пра­цівників (у 1.5 раза), що негативно позначилось на їхньо­му професійно-кваліфікаційному рівні, передовсім галу­зей матеріального виробництва, а звідси І економічних показниках нашої держави.Торік на обліку в службі зайнятості пере­бувало понад 2 млн. незайнятих гро­мадян, а за три місяці цього року зареєст­ровано вже 1,4 млн.чол. За прогнозними розрахунками упродовж цього року чи­сельність незайнятих громадян станови­тиме З млн.чол.

Найбільшої гостроти набула ситуація на ринку праці в невеликих містах і населе­них пунктах з моногалузевою структурою економіки, де призупинили свою діяль­ність промислові підприємства та їхні фі­лії, закриваються вугільні шахти, різко скорочується сільськогосподарське ви­робництво. Існує тривожна тенденція до швидкого зростання безробіття серед сільського населення.