Курсовая работа: Аналіз та обґрунтування методів і технічних засобів насосної станції вторинного підйому для зрошування Лепетиського району Херсонської області

3 ВИБІР СИЛОВОГО ОБЛАДНАННЯ

3.1 Вибір електрообладнання за умовами зовнішнього середовища і на відповідність режиму роботи

4 РОЗРОБКА АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

4.1 Аналіз стану автоматизації об’єкту

4.2 Вимоги до автоматизації

4.3. Вибір параметрів контролю і керування

4.4 Розробка принципової електричної схеми керування

4.5 Оцінка надійності елементів автоматизації

4.6 Специфікація матеріалів і обладнання

5 ЕНЕРГОРЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧІ ЗАХОДИ

5.1 Розробка заходів щодо економії електроенергії

6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ДОВКІЛЛЯ

6.1 Обґрунтування вибору і призначення пристроїв технічної безпеки

6.2 Технічні дані пристроїв захисного відключення

6.3 Опис конструкції

6.4 Електрична схема і принцип дії

6.5 Місце встановлення і особливості експлуата

6.6 Заходи щодо екології

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Зрошення в широких масштабах – один з найбільш радикальних засобів зм'якшення шкідливого впливу посухи на сільське господарство в посушливій зоні, до якої відноситься південь України; є важливим чинником збільшення виробництва зерна, овочів, кормів для тваринництва й інших видів сільськогосподарської продукції; основа одержання високих і стабільних врожаїв сільськогосподарських культур.

Практика експлуатації існуючих зрошувальних систем свідчить про реальні можливості одержання на зрошуваних землях високого врожаю озимої пшениці, кукурудзи на зерно і силос, кормових коренеплодів, овочів, фруктів.

Ефективність досконалості експлуатації гідромеліоративних систем може бути досягнута лиш при умові широкого застосування АСУ технологічними процесами. Впровадження автоматизованих систем управління технологічними процесами на меліоративних системах на сучасному етапі є вищою формою автоматизації управління. Широке впровадження автоматизованих інформаційно-радуючих систем дозволяє програмувати врожаї на великих площах [5].

Потрібні корінні якісні зміни в будівництві, в досконалості технології зрошення і в експлуатації гідромеліоративних систем. Повинно здійснюватися будівництво досконалих систем з високими техніко-економічними показниками, які дозволяють економити воду, отримувати на зрошуваних землях високі і стійкі врожаї, зберігаючи землі в нормальному стані, без нанесення шкоди навколишньому середовищу.

В даний час вирішується задача поетапного удосконалювання автоматизації гідромеліоративних систем і перетворення їх в цілком автоматизовані системи керування з застосуванням сучасних засобів автоматизації, включаючи електронно-обчислювальну техніку [3,5].

Нажаль, в кінці ХХ ст. і на початку ХХІ століття площа зрошуваних земель неухильно зменшувалася [35].

Однією з важливих задач, пов’язаних з інтенсивним розвитком народного господарства, є охорона навколишнього середовища. Збільшення відбору води з природних джерел, підвищення ступені її забруднення після використання в промисловості і в комунальних системах збільшують небезпеку забруднення навколишніх річок, озер, водосховищ.

Сучасні зрошувальні системи дозволяють економити до 30% зрошувальної води, зберігають на кожні 100 га 6...8 га землі, суттєво підвищують продуктивність праці і підвищують коефіцієнт корисної дії систем до 0,8...0,9 [5]. Поліпшити технічний стан діючих систем можливо шляхом реконструкції, підвищення ефективності використання зрошених і осушених земель, розробки і впровадження водозберігаючих технологій зрошення і бережливого використання водних ресурсів.