Курсовая работа: Аналіз варіантів побудови радіопередавальних пристроїв радиолокаціонного озброєння
ηN - ККД N го каскаду;
dN - затухання в розв'язувальному пристрої.
Як ми бачимо, в усіх випадках бажано мати якнайменшу кількість каскадів тракту N при завданій потужності збудника Рвх вихідній потужності Рвих та найбільший ККД.
ККД підсилюючого тракту може бути знайдено, як відношення вихідної потужності Рвих до суми потужностей р0 i , які підводяться від джерела живлення до каскадів підсилення:
Потужності, які підводяться до каскадів підсилення, повинні рахуватися з урахуванням потужностей, що тратяться в елементах схеми імпульсних модуляторів, колах накалу, фокусуючих системах, пускорегулюючій апаратурі і т.д. Оскільки:
то, перетворюючи співвідношення (1), можна отримати
Коефіцієнт підсилення каскадів РПП звичайно задовольняє умові ki >>1, коефіцієнт затухання в міжкаскадних розв'язуючих та узгоджуючих пристроях di << Звичайно ККД каскадів підсилення мають значення 0,2... 0,8.
Якщо у вихідному каскаді використовується пристрій з відносно малою величиною kN (амплітрон або ВУМ) , то при kN-i >>kN , де і=1,2,З...N. На основі (2) можна прийняти приблизно :
Отриманий вираз показує, що з урахуванням прийнятих раніше умов, ККД усього підсилюючого тракту в основному визначається коефіцієнтом корисної дії вихідного та попередньокінцевого каскадів.
Тому в кінцевих каскадах доречно використовувати пристрої з високим ККД (амплітрони, ЛБХ "М"-типу ВУМ). В попередньокінцевих та проміжних каскадах доречно використовувати пристрої з великим коефіцієнтом підсилення.
5. Оцінка вимог до каскадів передавача
Ескізний розрахунок структурної схеми багатокаскадного радіолокаційного передавача зумовлює:
- визначення кількості каскадів високочастотного тракту передавача;
- вибір типів їх генераторних пристроїв;
- визначення вимог до модуляторів або до джерел живлення генераторних пристроїв.
Рис. 8.
Так як величина потужності вихідного сигналу в антені є заданою, то кількість каскадів високочастотного тракту знаходиться шляхом розподілення потужностей коливань між каскадами передавача.
6. Методи вимірювання і контролю основних параметрів передавальних пристроїв при технічному обслуговуванні
Під технічним обслуговуванням розуміють комплекс операцій по підтримці працездатності або справності передавального пристрою при використанні за призначенням, очікуванні, зберіганні і транспортуванні. Технічне обслуговування передавальних пристроїв проводиться з метою:
1.Отримання достовірної інформації про технічний стан, працездатність та ефективність бойового використання;
2.Виявлення і негайного усунення причин, які можуть повести за собою відмови;
3.Перевірки технічного стану, виконання правил експлуатації, догляду, зберігання і умов бойового застосування.
Для досягнення останньої мети обов'язкові наступні види робіт:
1.Контрольно-перевірочні роботи, які полягають у вимірюванні та контролі параметрів передавального пристрою і режимів його роботи з метою виявлення готовності до бойового застосування;