Курсовая работа: Англо-саксонська правова система
Важливу роль у розвитку системи загального права зіграли судові звіти, які почали збиратися з кінця XIII століття в «Щорічниках», а потім з 16 століття були змінені серіями приватних звітів, укладачами яких нерідко ставали найвизначніші англійські юристи. З 1870 року видаються «Судові звіти», де в напівофіційному порядку публікуються рішення вищих судів, на які звичайно посилаються як на прецеденти в наступних судових постановах.
Англійське законодавство ж виступало як додаткове джерело права, за своїм значенням уступаючого судовим прецедентам.
Однак буржуазна революція XVII століття внесло свій внесок у законодавчу базу Англії, хоча й не дозволила протиріч між статутним і прецидентним правом. Все таки серед законодавчих актів того часу можна назвати Хабеас корпус акт 1679 року й Біль про права 1689 року, у яких сформульовані окремі принципові положення, що ставляться до державного права, і до діяльності суду, проголошені права обвинувачуваного в карному процесі й ін, Потім у наступну епоху значний розвиток одержало також правове регулювання нових видів діяльності компаній, банків і т.п.
Лише починаючи з 30-х роківXIX століття англійське законодавство піддалося послідовним перетворенням у багатьох його найважливіших галузях. Протягом декількох десятиліть були видані законодавчі акти, що консолідують правові норми по найбільш значних інститутах цивільного й карного права, хоча, як уже було відзначено чіткого розмежування по галузях так і не існує.
При виданні такого роду консолідованих актів не ставилося завдання кодифікації цілих галузей права: вони вбирали в себе в упорядкованому виді, стосовно лише до окремих правових інститутів, норми, колись розсипані в численних раніше виданих законодавчих актах, а нерідко також найбільш важливі положення, сформульовані в нормах прецедентного права. У такий спосіб згодом була консолідована велика кількість актів, наприклад, закони про сімейні відносини 1857 року, про партнерство 1809 року. Про продаж товарів 1893 року й інші.[3;32]
У результаті законодавство стало в багатьох відносинах більше важливим джерелом права, ніж норми, сформульовані в прецедентах, тим більше за допомогою змін у законодавстві право при необхідності може бути піддане набагато більше рішучим і швидким перетворенням, чим шляхом змін у прецедентному праві. Однак зростання ролі законодавства аж ніяк не означає, що судовий прецедент втратив своє значення в якості важливого й повноцінного джерела англійського права. Насамперед зберігається відоме число інститутів, безпосередньо регульованих нормами загального права справедливості (наприклад, деякі види договорів, питання відповідальності за порушення зобов’язань і інші цивільні правопорушення). А головне, у чинність історично сформованих і незмінних особливостей англійської правової системи всі знову прийняті законодавчі акти неминуче обростають величезною кількістю судових прецедентів, без яких вони попросту не можуть функціонувати, оскільки ті витлумачують, уточнюють і розвивають лаконічні законодавчі формулювання.
Протягом XX століття серед джерел англійського права істотно зростає роль і делегованого законодавства, особливо в таких областях, як охорона здоров’я, утворення, соціальне страхув